З початком повномасштабного вторгнення до більшості українців прийшло усвідомлення, наскільки важливо розповідати про пережиті події, про ті звірства, які окупанти чинили з нами та нашими рідними.
Небайдужі українці разом з партнерами України (Фонд Al for Good) розробили платформу, на якій кожен бажаючий може вести особистий щоденник війни. Він публічний, проте без зазначеного авторства. Саме тут можна дізнатися те, про що навряд чи напишуть в офіційних джерелах.
Іноді зачитуюся історіями протистояння людської природи та неприродних умов. Неможливо стримати сліз від тих слів, за якими стоїть не лише біль, але й розчарування та, певною мірою, відчай… Історій чимало. Діляться пережитим люди зі Львова, Миколаєва, Херсону, Києва, Бахмута, Маріуполя та інших міст та населених пунктів. Як приклад подам фрагменти з доленосної історії херсонців:
«…1 березня російські війська увійшли в місто і це було жахливо... У цей день було розстріляно місцеву самооборону. Усіх, кого вони бачили на своєму шляху, вони розстрілювали… Херсон окупований. Зрозуміли, що обстрілів у місті вже не буде... Росіяни зайняли місто і величезні колони з танків стояли на стороні Миколаєва… Їхати по сірій зоні було так страшно, що наче і не дихали. Їхали дуже швидко. Та коли побачили наш прапор, емоції радості неможливо було стримати. Сльози текли самі собою…Від нервового перенавантаження…»
Щемить серце від кожного рядка, який пишуть українці. Війна залишила сліди в серці та думках кожного з нас. Віримо в Збройні Сили України та розповідаймо свої правдиві історії воєнних днів разом на платформі «Свідок».
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
