Олена та Сергій ще нещодавно жили в Херсоні. Вона несла службу у військовій частині, він працював водієм. Разом виховували дітей та, як і всі, мріяли про майбутнє, будували плани. Підступний напад рф змінив все. Тепер вони мешканці Первомайська. Історія подружжя — на Гард.City.
Почалася повномасштабна війна
У ніч їх підняли по тривозі. Швидко, без зайвих слів, Олена почала збиратися. Взяла найнеобхідніше. Поглянула на мирно сплячу дітвору, обняла коханого і вийшла у ніч.
В частині їм повідомили про початок війни. Короткі чіткі настанови і сумбурні думки — все разом. Мозок чітко працював — треба захищатися, розум говорив — це ненадовго, душа волала — ми повернемося!
Їхню частину відводили від лінії фронту. За ними навздогін летіли ракети, сипали «гради» та палали рідні степи.
Це була реальна війна! В голові роїлися думки: що буде з дітьми та домом, що буде з Україною,? Лякали невідомість та невизначеність. Але паніки не було. В душі зароджувалася ненависть до ворога і віра в швидке повернення додому та неминучу Перемогу. «По-іншому бути не може!» — твердила вона собі, — там у мене залишилися діти, там моє життя...»
Родина вирвалася з окупації
Позаду більше семидесяти днів пекла. Олена з честю та гідністю виконує свої службові обов'язки, разом із подругами несе варту та наближає день перемоги.
Про те, що родина зуміла покинути окупаційну територію, збагнула не відразу. Серце йокало: як то воно буде? Чи зуміють її рідні подолати важкий шлях? Молилася, зайвий раз боялася телефонувати, аби не нашкодити. І тільки коли родина опинилася на нашій території, дала волю почуттям.
Незабутня зустріч
Вони зустрілися. Йшов 71 день війни.
Її дівчатка щебетали біля неї, син тулився, а коханий міцно обіймав. Олена не вірила своєму щастю. Сльози самі по собі котилися, від радості запирало дух. Вони разом, і нічого важливішого в той момент не було!
І раптом прийшло усвідомлення: ось воно в чому щастя! Бачити рідних, обіймати і бути з ними поруч!
Всі ці роки Олена із Сергієм жили в цивільному шлюбі. Ніколи не замислювалися над тим, що документ має значення. Війна прийняла за них рішення сама. В той же день вони подали заяву до РАЦСу. Того ж дня їх розписали. Тепер вони законне подружжя!
Вони ще не знали, де будуть проживати, як складеться їхнє життя, але вони усвідомили одну важливу річ — сім'я понад усе.
Весільна сукня в подарунок
Подруги, які весь час були поруч, влаштували для Олени справжній банкет — з весільної сукнею, букетом та застіллям. Вони знали, що Олена мріяла про весільну сукню, тож подбали про сюрприз! А потім між собою шепотілися: «Тепер ця сукня буде родинним символом, і дівчатка Олени одягнуть її у свій день!»
Привітати молодят прийшли найближчі, ті, хто всі ці дні поруч. Запросили і нас з подружкою. Це вона (подружка) мотивувала Олену та її подруг всі ці дні. Це вона першою підтримала дівчат і не давала їм упасти духом! Допомагала з одягом, житлом та порадами.
Ми всі сиділи за одним столом, у всіх у нас були єдині побажання: здолати ворога та зустріти всім разом День Перемоги!
Воно так і станеться! Бо ми, українці, нездоланні!
Ми народжуємо під кулями, ми створюємо сім'ї, ми ростимо дітей! Ми йдемо у бій! Ми ухвалюємо рішення! Ми радіємо дрібницям! Ми живемо тут і зараз!
А Олена і Сергій сьогодні — символ нерозлучності і вірності! І я радію, що теж долучилася до їхньої історії. Тепер буду чекати запрошення на весілля до дівчаток. А сукня тепер ваша!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
