Пам’ятаєте оголошення про збір коштів на прилад нічного бачення? До 14-ї години 21 травня ми мали зібрати 34 000 гривень. І нам це вдалося. Півтори доби — і практично вся сума у нас! Дякую всім і кожному за небайдужість, милосердя і величезне бажання наблизити День Перемоги. Як нам це вдалося? Про все по-порядку.
20 травня мене телефоном розшукала Оксана, мати бійця, і розповіла про нагальну потребу в приладі нічного бачення. Скажу відверто, такі питання намагаюся вирішувати при особистій зустрічі. Тому за півгодини я уже спілкувалася віч-на-віч з Оксаною. Ми коротко обговорили ситуацію, розглянули свої можливості і ухвалили спільне рішення: збираємо кошти! Зробити це треба було в короткий термін — всього півтори доби. Я розуміла, що люди уже дещо втомилися від наших безкінечних прохань, але вірила, що ми з завданням впораємося. І таки не помилилася!
Переказували, хто скільки міг: хто тисячу, хто двісті, хто двадцять гривень. Та є одна історія, яка мене просто розчулила до сліз. Восьмикласниця Олександра збирала кошти на свою мрію. Мала надію, що, назбиравши певну суму, піде в тренажерний зал, бо має проблеми зі спиною. Та як тільки побачила оголошення — відразу вирішила віддати вже накопичені 1200 гривень на оптичний прилад. Причому зробила це без вагань. А мрію залишила на потім!
Олександра збирала кошти на абонемент в тренажерному залі, а віддала їх на прилад
З її мамою Аллою ми довго вели перемовини щодо оприлюднення цього вчинку, бо дівчинка дуже сором’язлива, та і не вважає свій вчинок чимось особливим. Однак для мене це стало справжнім геройством! Гадаю, про це мають знати і всі наші читачі.
Гроші Олександра передала через Олега Сарданова. До речі, Олег — людина, яка завжди «на посту». Чоловік завше приходить на допомогу, коли це треба: тут і зараз! Сталося так, що мене в цей час не було в місті, тож за поміччю звернулася саме до нього. І, як завжди, він не відмовив! Хоча в цей час допомагав військовослужбовцю забирати дружину з пологового будинку (це вже інша історія, яка теж заслуговує на окрему розповідь). Тож, впоравшись з одним — кинувся на допомогу нам. Гроші передав особисто в руки Оксані. Більше того, зачекав жінку і відвіз її до місця, де мали купувати прилад.
Та на жаль, датчик горизонту не підійшов за параметрами, тож гроші направили бійцю, який уже сам пригледів прилад і навіть замовив його. За кілька днів у розвідників з’явиться такий необхідний для їхньої роботи нічний приціл. І все це завдячуючи нам з вами, дорогі мої земляки! Хтось посперечається, що разом ми велика сила?
Мама бійця щиро дякує усім, хто відгукнувся! Вона і досі не вірить, що нам вдалося це зробити. Але факт залишається фактом: людській доброті немає меж.
Вірю, що нам під силу будь-які завдання, які постають перед нами. Головне — єдність і віра в Перемогу! А ми до неї ми стаємо ближче з кожною нашою доброю справою!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
