У Первомайську перефарбували в сірий перила мостів, у 2014-му пофарбовані активістами в кольори прапору. Після публікації на сторінці Гард.City у фейсбуці цього фотофакту ситуація стала резонансною.

Нічого не маю проти сірої фарби: відповідає будівельним нормам, колір гарний (в поєднанні з червоним мій чи не улюблений), пилюку на ньому менше видно. Але…

Якби не війна.

Сьогодні знову – повідомлення про загиблого на фронті. І так майже щодня. Південь України першим опиниться під ударом, якщо дійде до повномасштабної агресії.

Нам всім потрібно чітко зрозуміти: необхідні публічні знаки, маячки – прояви державності, патріотизму, українськості. Тут Україна – і крапка. Це знаки для тих, хто роззявляє пащу на нашу землю. І знаки для нас самих, щоб нагадувати нам, що ми — українці. А нагадувати потрібно самому собі, щодня, бо дуже велика спокуса — відсунути на задній план неприємне, відгородитися, займатися виключно побутом, творчістю, приємним та прийнятним.

Так, колір перил не вплине на якість дорожнього полотна на мостах. Не зменшить кількість та якість корупції в Україні. Зате стане знаком та символом: тут наша держава.

Дуже особисте. Якби не війна, я, можливо, і досі писала б російською, адже за першим фахом я вчителька російської мови та літератури і початково перейти на українську було для мене виходом із зони комфорту.

Якби не війна, я б могла бачитися з сестричкою та племінниками, які ще у 80-х виїхали за Полярне коло.

Якби не війна, я б обов’язково поїхала на Байкал — моя давня мрія.

Якби, якби…

Але у нас — війна.

Я закликаю первомайців просто зробити це.

Якщо не власноруч, то коштами на фарбу. Їх збирає Чемоданов Василь Володимирович на картку в Приватбанку № 4731 21961 8639 771 (обов’язково з приміткою: на фарбу. Якщо не поставите примітку, кошти будуть витрачені на будівництво меморіального комплексу).

Небайдужі збираються розпочати фарбування цієї суботи, 21 серпня, з 8.00.

І дуже прошу не політизувати справу, не чіпляти ні на кого ярлики, не сипати прокльонами та образами, не кидатися в крайнощі. Дайте людям можливість подумати!

Читайте також: «Війна не виходить з людини ніколи». Свої історії розповіли первомайські добровольці
Читайте також: Первомайськ зустрів бійців другого підрозділу зенітної ракетної бригади імені гетьмана Пилипа Орлика
Читайте також: Кожен може допомогти українським бійцям в госпіталі: є дані від волонтерів
Читайте також: «Ви не уявляєте, як я полюбив тишу»: добровольці розповідають про свій шлях на неоголошеній війні
Читайте також: Розроблено і погоджено проєкт меморіалу у сквері Небесної сотні у Первомайську: підтримайте
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися