Вимушена зупинка роботи багатьох об′єктів під час карантину поставила роботодавців перед проблемою: що робити з працівниками? Дехто поставився більш, дехто менш лояльно. Але чи не у всіх одночасно виникло запитання: за яких умов роботодавець може відправити працівника у відпустку без збереження заробітної плати без згоди працівника?
Перш за все, нагадаємо: ст. 26 Закону України «Про відпустки» доповнено частиною третьою згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020. Взагалі Закон передбачає, що на рік працівник може перебувати у відпустці за свій рахунок не більше 15 календарних днів на рік. Але якщо відпустка надана під час карантину, її не включать до цього терміну. Тобто принцип «15 днів на рік» уже діяти не буде.
Як виявилося, свою думку висловив Верховний суд України у січні 2019 року: було розглянуто справу №210/5853/16-ц. У рішенні зазначено: роботодавець може у визначеному колективним договором порядку надавати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не залежить від подання працівником заяви і термін перебування в ній не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором.
Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин встановленого працівникові окладу. Проте підприємство має зафіксувати факт простою належними документами.
