Чотири принтери та подарунки для дітей — така чергова допомога від польських друзів Первомайська. Завдяки їй редакція Гард.City змогла підготувати 24 дитячі набори замість запланованих 15. Щоправда, щоб усе організувати, довелося кілька тижнів телефонувати, уточнювати й шукати адресатів. Тож розповідаємо, як усе відбувалося.
Усе треба було ще на вчора
У кожної історії є початок і кінець. Ця тривала кілька тижнів. Спочатку були розмови з польськими благодійниками, домовленості й уточнення. Потім почали шукати дітей, яким підійдуть подарунки. А далі закрутилося: дзвінки, списки, нові імена, знову уточнення. І все це в режимі: «Треба було ще на вчора».
Здавалося б, що складного — підготувати подарунки? Але спочатку треба з’ясувати, кому їх передати, перевірити інформацію, нікого не пропустити, потім — детально прозвітувати. Поки уточнюєш одні дані, з’являються інші. Спершу планували підготувати 15 наборів, а в результаті вийшло 24. До пошуку адресатів і розподілу долучилася Анна Сербін, голова Ради внутрішньо переміщених осіб.
Окрім подарунків, цього разу з Польщі передали й чотири принтери. Усі вони вже знайшли своїх отримувачів.
Один із принтерів передали Первомайському краєзнавчому музею: тут він буде працювати на благо всієї громадиФото: Наталія Клименко
Рік на зв’язку
З польськими благодійниками ми співпрацюємо вже рік. Усе почалося з волонтерки з Кракова Оксани Шугай, яка вийшла на Гард.City через нашу редакторку. До допомоги долучилися громадський діяч Лукаш Вантух та інші польські благодійники.
За цей час ми встигли не лише познайомитися, а й налагодити спільну роботу. Спілкуємося, обговорюємо потреби, домовляємося про передачі. Раніше до Первомайська надходили ноутбуки й принтери, а тепер ще й подарунки.
За кожною передачею стоїть чимало роботи, якої не видно на фотографіях: повідомлення, дзвінки, уточнення, пошук людей і, звісно, списки. Часом усе йде не так швидко, як хотілося б, та зрештою техніка потрапляє до своїх отримувачів, а дитячі подарунки знаходять тих, хто на них чекає.
Ця історія ще триває: деякі діти отримають свої набори трохи згодом. Зате ми вже знаємо, що подарунків вистачило на більше дітей, ніж планували. А з польськими друзями залишається головне — зв’язок, довіра й бажання продовжувати спільні справи.
