Погідна осіння днина — достатній привід, щоб зробити перерву в домашніх справах і вирушити до річки, коли сідає сонце. Вирушаймо разом з Гард.City в Мигію, до Протичанської скелі над Бугом.
Золота година над Бугом
Нині, в середині жовтня, доба щодня коротшає на кілька хвилин, а сонце щовечора сідає трохи раніше. Для наших широт це приблизно між 18 годиною та пів на сьому, точний час на кожен день для Первомайська можна подивитися в Гуглі. Десь за півгодини до того, як сонце пірне за обрій, настає «золота година»: час, коли освітлення змінюється та якнайкраще підходить для фотографій, відтінки стають теплішими, а тіні — довшими.
Золота година над Бугом
Така сама золота година буває й уранці, невдовзі після сходу сонця. Світ стає трошки казковим, коли сонце розмальовує усе довкола золотим пензлем, тож саме час ловити моменти на фото.
Теплі промені грають між гіллям шипшинових кущів, золотять гранітні відслонення на скелястих бузьких берегах та розфарбовують у ще більш осінні кольори кущі скумпії на схилах.
Скумпія
Попри середину осені, понад Бугом досі квітнуть ромашки та польові фіалки, інші квіти. А на колючих кущах вже достигла шипшина.
Перші пожовтілі дерева внизу вже відкрили листопадний сезон.
Сонце нижчає досить стрімко, але його можна наздогнати, вибравшись на верхівку Протичанської скелі.
Тут, нагорі, ще ясно й сонячно, у той час як біля підніжжя скелі вже вечір. Унизу невмовкно шумить ріка серед порогів.
Аж от сонце торкається краєчком смуги далеких дерев на обрії.
Ще трошки, і золотий диск сховається за далеким лісом.
Сонце сіло, тільки небо ще грає усіма відтінками осені та пливуть понад деревами хмарини-пір'їнки.
Хмари
Поволі сутеніє, а у плесі за порогами ще віддзеркалюється світле небо.
Тепла осіння днина згасає, поступаючись місцем ясному вечору, а над річкою, скелями і степом ще довго-довго світяться неонові хмарки.
Дивіться, як заходить сонце на іншому, правому березі Бугу.
