Останнім часом журналісти Гард.City помітили: матеріали про природу, тварин і комах викликають дедалі більший інтерес у читачів, що підтверджує статистика переглядів. Можливо, у непрості часи людям хочеться бодай ненадовго відволіктися від тривожних новин і зануритися у світ природи. Цього літа одним із несподіваних героїв став жук-олень. Комаха, яку багато первомайців пам'ятають лише з дитинства, знову з'являється у дворах, парках і на вулицях міста. Місцеві жителі діляться знахідками у соцмережах: одні захоплено фотографують рідкісного велетня, інші зізнаються, що його грізний вигляд лякає. Та чи справді варто боятися жука-оленя, чи його страхітлива зовнішність лише вводить в оману?
Але, що дивно, мені зовсім не було страшно. Навпаки — він більше інтригував своїм незвичайним виглядом, ніж лякав. Хотілося роздивитися його ближче й зрозуміти, що це за дивовижна комаха. Останнім часом я дуже рідко зустрічала цього жука. І ось про нього активно заговорили в соцмережах.
Первомайці дедалі частіше розповідають, що бачать великих жуків із «рогами» у дворах, на деревах, біля під'їздів і навіть на дорогах. Хтось лякається його розмірів і гучного польоту, хтось захоплюється незвичайною красою комахи. Але майже всі ставлять одне й те саме запитання: «Чи небезпечний жук-олень для людини?»
Саме тому й виникло бажання розібратися: хто ж він насправді — грізний велетень чи мирний мешканець наших лісів?
Найбільший жук України
Жук-олень (Lucanus cervus) — один із найбільших жуків Європи та найбільший жук України. Найбільші самці можуть досягати 7-9 сантиметрів завдовжки разом із величезними щелепами, що нагадують оленячі роги. Самки значно менші й таких «рогів» не мають.
Насправді це ніякі не роги, а сильно розвинені верхні щелепи. Самці використовують їх лише під час боротьби між собою за право спаровуватися із самкою. Вони намагаються підчепити суперника та скинути його з дерева чи гілки. Попри свій грізний вигляд, жук-олень зовсім не хижак.
Чи варто його боятися?
Коротка відповідь — ні. Жук-олень не є отруйним, не нападає на людей і не переносить небезпечних захворювань. Якщо його не турбувати, він просто продовжить свій шлях або полетить далі. Навіть якщо взяти комаху до рук, вона може лише спробувати захиститися й легенько ущипнути щелепами. Серйозної шкоди людині це не завдає.
Чому цього літа їх так багато?
Як пишуть науковці, дорослі жуки-олені стають найбільш видимими саме в червні та липні. Це період їхнього активного життя, коли вони літають у пошуках партнерів. Саме тому комах дедалі частіше можна побачити не лише в лісах, а й у містах, парках, дворах приватних будинків і навіть біля багатоповерхівок. Тепла погода також могла сприяти їхній активності, тому цього літа зустрічей із жуком-оленем значно більше, ніж у попередні роки.
Більшу частину життя він проводить під землею
Мало хто знає, але дорослим жуком-оленем комаха є зовсім недовго. Личинка живе у трухлявій деревині від трьох до шести років. Вона харчується відмерлою деревиною й допомагає природі переробляти старі дерева.
Натомість дорослий жук живе лише кілька тижнів або кілька місяців. За цей час він має знайти пару, відкласти потомство й завершити свій життєвий цикл.
Дорослі особини майже не харчуються. Вони можуть пити сік дерев, який витікає з пошкодженої кори, або живитися соком перестиглих фруктів.
Чому він так голосно гуде?
Очевидці розповідають, що спочатку чують сильне гудіння, а вже потім помічають самого жука. Це цілком природно. Жук-олень має досить важке тіло й великі крила. Під час польоту вони працюють дуже інтенсивно, тому комаха видає гучний низький звук, який добре чути навіть на відстані кількох метрів. Саме це гудіння часто й лякає людей більше, ніж зовнішній вигляд жука.
Фото: Вікіпедія
Чому його не можна знищувати?
Жук-олень занесений до Червоної книги України. Його чисельність поступово скорочується через вирубування старих лісів, зникнення трухлявих дерев і надмірне прибирання сухостою. Для розвитку личинок необхідна стара відмерла деревина. Якщо її прибирають, жук просто не має, де залишити потомство. Тому, якщо ви зустріли жука-оленя, найкраще не чіпати його. Якщо він опинився посеред дороги чи у дворі, достатньо обережно перенести його ближче до дерева або в затінок.
Три найпоширеніші міфи
- Жук-олень може сильно вкусити людину.
Ні. Жук не нападає без причини. Якщо його не турбувати, він навіть не намагатиметься захищатися.
- Жук-олень отруйний.
Неправда. Жук-олень не має жодної отрути.
- Якщо залетів у двір — це погана прикмета
Це лише народний забобон, причому навіть не сильно поширений. Насправді поява жука говорить лише про те, що поруч ще залишилися природні місця, де цей рідкісний вид може жити.
Легенди про жука-оленя
Незвичайний вигляд жука здавна породжував різноманітні легенди. У багатьох країнах Європи його вважали охоронцем старих дубів і символом сили лісу. Вірили, що зустріти жука-оленя — добра прикмета, яка обіцяє удачу тому, хто не завдасть йому шкоди.
Водночас існували й протилежні повір'я. Через великі щелепи люди приписували комасі містичні властивості й навіть боялися її, хоча жодної реальної небезпеки вона ніколи не становила.
Бережімо рідкісного велетня
Можливо, саме цього літа багатьом первомайцям пощастило вперше побачити жука-оленя. А комусь, як і мені, ця зустріч нагадала дитинство. І замість того, щоб лякатися його грізного вигляду чи поспішати прогнати, варто просто зупинитися на мить і придивитися. Перед вами — справжнє диво природи, яке пережило мільйони років еволюції та сьогодні потребує нашого захисту.
