Після несподівано сніжної зими 2026 року в Україні, а зокрема на Миколаївщині, настало водопілля. Деяким населеним пунктам загрожувало підтоплення. Надзвичайники продовжують попереджати про небезпечні метеорологічні явища на початку березня: підвищення рівнів води в річках басейну Південного Бугу (Мертвовід та Кодима). Чи існує загроза великого паводку для Первомайська, коли подібне спостерігалося раніше та якими були повені минулих років? Журналістка зібрала спогади містян та інформацію від фахівців Первомайської гідрологічної станції.
До вашої уваги інтерактивне меню. Натисніть на посилання, щоб перейти до певного розділу.
- Де рівень води на Миколаївщині був найвищим у 2026 та чи буде ще підніматися.
- Як вимірюють рівень води в річках.
- Чи хтось сидить у гідрологічній будці на березі Бугу.
- Повінь 1980 року: щуки в парку і риба на городах.
- Повінь 1932 року: зруйновані млини й човни біля виконкому.
- Чому мілішають річки Миколаївщини та як змінився клімат Первомайщини.
- Як допомогти річкам.
Де рівень води на Миколаївщині був найвищим у 2026 та чи буде ще підніматися
Журналістка Гард.City завітала на Первомайську гідрологічну станцію і, для початку, поцікавилася: як високо піднялася цьогоріч вода у Південному Бузі та чому це сталося? Пані Янина Шматкова, провідний гідролог, поділилася інформацією зі спостережень. Максимальний підйом рівня води у Південному Бузі в Первомайську склав 0,73 метри. Порівняно з іншими спостережними постами, це небагато: в Олександрівці вода піднялася на 2,5 м. А загалом на річках басейну Південного Бугу вода підіймалася від 1 м (Прибужани) до 4,5 м (Тарасівка, р. Чорний Ташлик).
Гідрологічна станція. Первомайськ
Чому вода піднімається? «Збіглися кілька причин: сніжна зима, льодова кірка на поверхні ґрунту та значні опади», — каже начальник Первомайської гідрологічної станції Олександр Янишин. Грунт промерз на 0,4 м, тож дощ і талі води одразу потрапляли в річки. За словами фахівців, нічого катастрофічного немає: це паводок нижче середнього. Максимальний рівень вже пройдений, хоча вище за течією Бугу, на Хмельниччині, Вінниччині ще не все розтануло, великого паводку вже не очікується: вода буде сходити поступово. «Тобто, Первомайськ не затопить?» -— уточнюю про всяк випадок. Фахівці запевняють, що стрімкого підвищення рівня води вже не буде.
Питаю, коли подібне ставалося раніше, адже упродовж багатьох років річки помітно мілішають. Значне водопілля спостерігалося у 2003 році (тоді на посту Первомайськ вода піднялася на 3,08 м, в Олександрівці на 7,34 м) та у 2006 році (Первомайськ — 1,06 м, Олександрівка — 3,19 м).
Як вимірюють рівень води в річках спеціальною «лінійкою»
Цікавлюся, як саме проводять вимірювання: не лінійкою ж? Фахівці сміються: «Саме так. Хочете, покажемо?» Проносять здоровенну лінійку, котра, втім, правильно зветься «рейка водомірна».
Провідний гідролог Яніна Шматкова демонструє водомірну рейку
Як нею користуються? На постах спостереження на березі та в річці встановлені палі — спеціальні стовпчики. Кожен із них відповідає певній висоті над рівнем моря. За допомогою цих позначок та рейки і вимірюється рівень води.
Спостереження на всіх постах Первомайська проводять щодня, о 8-й ранку та о 20-й увечері. Якщо рівень води піднімається на пів метра та більше за 12 годин (чи менше), тоді заміри проводять навіть вночі: о 2-й годині, потім о 8-й, 14-й та 20-й.
Чи хтось сидить у гідрологічній будці на березі Бугу
Окрім вимірювання рейкою, проводиться запис коливання рівня води в річці. Мабуть, дехто з містян точно бачив невелику білу будівлю на лівому березі Бугу, трохи далі вниз за течією, ніж навпроти міського пляжу.
Гідрологічний пост
Це гідрологічний пост. А що ж всередині? У фейсбуці дописувачі, було, цікавилися, чи там хтось сидить. «Так, — усміхаються гідрологи, — там встановлений самописець рівня води». Це прилад, який записує коливання рівня води у Бузі. Всередині посту є колодязь, з’єднаний трубою з річкою. Гідрологи щодня приходять, щоб зняти показники, записані механізмом.
Коливання рівня води, записані самописним приладом
Повінь 1980 року: щуки в парку і риба на городах
Гідрологічний пост цікавий ще й тим, що має позначку рівня, до якого піднімалася вода у Південному Бузі: 8 метрів 20 сантиметрів. Цей рекорд зафіксований 4 квітня 1980 року.
Підйом води почався ще 29 березня о шостій вечора та тривав до другої ночі 4 квітня, після чого почався спад. Підтоплення міста почалося о 8-й ранку 3 квітня 1980 року, при рівні води 7,72 м. Були підтоплені швейна фабрика, пивзавод, меблева фабрика, стара будівля швидкої допомоги, а також приватні будинки на вулицях Автодорівській, Набережній, Мерецкова (нині пров. Кирилівський). Всього тоді підтопило 24 будинки разом із господарчими будівлями. Місцева влада організувала евакуацію жителів, майна та продукції зі складів.
Замітка про повінь 1980 року. Паркова альтанка у водіФото: Газета «Прибузький комунар», 12 квітня 1980 року
Ось що згадують містяни про повінь 1980 року.
- «Чоловік мені розповідав, що у 1980 у повінь у парку хлопці у гумових чоботах з підсаками ловили щук», — краєзнавиця Тетяна Хмара.
- «На греблі, біля району Скала, залишалась прямокутна будівля в два поверхи, — пише краєзнавець Ігор Вердиш. — Повінь з льодом знесла ці залишки від млина вниз за течією, утворивши острівець з каміння і щебеню. У 1980 році, як завжди, підривали лід біля мостів, ГЕС для зменшення розмірів криги. Але велика крига прибула по Сінюсі. Утворився великий затор із криги, який починався біля швейної фабрики. Три доби лід стояв майже нерухомо, а потім пролунав гуркіт біля млинів. Мешканці міста кожен рік спостерігали за криголамом. Поки був льодовий затор, рівень води стрімко піднімався, місток через струмок нижче третьої школи був затоплений на 10 см».
- «Мигія. Розповідали, що повені були настільки великими, що вода до траси доходила», — Галина Карлова.
- «Я ще до школи ходила, коли була повінь на ріці Синюха. Пляж Коса був затоплений аж до будинків по вулиці Автодорівській. На городах була вода. Коли вода відступила — люди на городах рибу збирали. Був льодохід. Пам'ятаю, перед мостами лід підривали, На Косі на березі і ближче до дороги довго танули глиби льоду», — Оксана Вовченко.
Повінь 1932 року: зруйновані млини й човни біля виконкому
Та були на Первомайщині й більші водопілля. «Найбільша з зареєстрованих повеней була у 1932 році. Тоді вода дійшла до Будинку Рад», — пише краєзнавець Сергій Шевченко. Вода зруйнувала водяні млини Ганів та затопила вулицю Плєханова: після того, як хати знесло водою, їх вирішили не відновлювати, і на цьому місці заклали міський парк, який існує дотепер. У той рік вода дійшла до старого виконкому: згадують, що біля його стін плавали човни.
Про ту повінь та Синевецький острів розповідає краєзнавець Ігор Вердиш: «Що було на острові? Високі дерева, дуби, осокори. Острів трішки був ширший і трішки був довший. На самому початку острова (в районі переправи, — авт.) був ресторан, був духовий оркестр. Люди переправлялися туди човнами і відпочивали до пізньої ночі. Повінь 1932 року усе це знесла. Щоразу, як повінь проходила, вона зносила усе з корінням».
У воді — виробничі приміщення Первомайського шкірзаводу, 1932 рікФото: Фото з колекції Первомайського краєзнавчого музею
У групі «Первомайщина в світлинах, документах і спогадах» читачі діляться спогадами під дописом краєзнавця Сергія Шевченка про повінь 1932 року.
- «Батько розповідав, що сідали в човен біля аптеки на вулиці Чкалова (тепер Варварівська), а виходили біля будинку виконкому, де тепер Ощадбанк», — Сергій Таран.
- «Дідусь розповідав, що колишню Паркомуни в районі Комсомольського парку не можна було пройти з-за повені у тому році», — Сергій Андрєєв.
- «Мені бабуся багато про цю повінь розповідала. Якраз побудували нову хату, трохи вище старої, десь на метр, і вода дійшла майже до ґанку. І як пливли по річці стріхи, і як з гуркотом вночі падали затоплені хати», — Alexander Alexandrov.
- «Моя мати та бабуся розповідали про рівень повені 32 р. — вода дійшла до ганку північного крила будівлі виконкому», — Віктор Васильєв.
«У 1972 році мешканка Первомайська Г. Шарабайко передала до Первомайського краєзнавчого музею 52 фотографії з видами міста під час найпотужнішої весняної повені 1932 року, — пише Сергій Шевченко. Нижче одне з цих фото. — Загальний вид правобережної частини міста (Голти) досить незвичний. Тут добре видно не лише Будинок Рад, але й Свято-Миколаївську церкву, яка ще тоді не була зруйнована. Також видно водонапірну башту поруч з нинішнім пляжем. А ліворуч у далині - будівля елеватора».
Витрата води у Бузі зменшилася уп'ятеро
Чи збережеться у Південному Бузі «нормальний» рівень води надалі, чи влітку знову стане так мало води, що по греблі біля Третього млина можна буде переходити на острів? Гідролог відповідає, що стан річок залежатиме від кількості опадів і температурного режиму. Загалом упродовж останніх 10-15 років у річках спостерігається мало води.
Є такий показник, як витрата води (кількість води, що проходить через поперечний переріз річки за одиницю часу). На посту у Первомайську спостереження ведуть з 1945 року. Станом на 2025 рік витрата води у Південному Бузі становить 15-20% від багаторічної норми, тобто зменшилася у 5 разів.
Ще кілька цікавих цифр: під час водопілля 1932 року на посту Олександрівка (найстарішому, що існує з 1914 року), рівень води сягнув 10,96 метри, а витрата води становила 3000 кубометрів за секунду. Зараз цей показник складає 200 кубометрів на секунду.
— Чи це не означає, що колись у нас взагалі річка пересохне і заросте?
«До того все йде, — кажуть фахівці та пояснюють: є природні та людські фактори, що впливають на зміління річок: — Природні процеси — немає льодоходу, немає великих паводків, мул собі осідає, і очерет прекрасно себе почуває. Людський фактор — річка зарегульована». Тільки на Південному Бузі 13 гребель. У притоках теж практично скрізь греблі, загати, малі річки теж поперегороджували, люди влаштували собі ставки. Через це природні процеси, як-от льодохід, не відбуваються, і річки з року в рік все більше заростають очеретами. До того ж люди ще й розорюють заплави і прибережні зони.
Даються взнаки й наслідки зміни клімату в Україні загалом та на Первомайщині зокрема. Середня річна температура за останні 30 років зросла на 1,2 градуси за Цельсієм. Почастішали посухи, сильна спека влітку, малосніжні зими, частішими й сильнішими стали екстремальні погодні явища. Через загальну тенденцію потепління очікується ще більше зростання температур, а як наслідок — дефіцит питної води, деградація ґрунтів, зниження врожайності.
Як ми можемо допомогти річкам і природі загалом
Запитую, чи можуть жителі Первомайщини якось вплинути на стан природи і погоди у місцевості, де живемо? Співробітники гідрологічної станції кажуть: можна, якщо дотримуватися природоорієнтованих рішень.
Що саме варто робити людям?
- Садити дерева, посухостійкі рослини, польові трави та квіти: їхнє коріння здатне поглинати та утримувати вологу під час сильних злив;
- дотримуватися меж природоохоронних зон водних об’єктів;
- прибирати та сортувати сміття, а органічне сміття компостувати;
- відмовитися від одноразового пластикового посуду та поліетиленових пакетів, а також від мийних засобів, що містять фосфати;
- відповідально споживати воду та електроенергію.
Такі нескладні заходи потрібні не тільки природі, але й людям, адже ми самі потерпаємо від зміни клімату і «погодних гойдалок». Тож уже цієї весни посадіть дерево або насійте квітів, замість палити сухостій; приберіть сміття на березі річки чи змініть засіб для посуду на екологічний. Маленькі дії, наче краплі води у річці, здатні на великий вплив, якщо діяти разом.
