Три роки тому тут точилися запеклі бої, а зараз в полях, де це безпечно, працюють фермери, в лісі щебечуть птахи, а в степу знов панує тиша. Та ця мирна картина оманлива: у землі досі можуть чатувати нерозірвані боєприпаси, а степ поораний слідами від ворожої техніки. Наслідки війни для природи будуть відчутні ще довго. Оцінити вплив війни на природу Миколаївщини та розробити рекомендації щодо відновлення та захисту — це й є метою чергового проєкту, над яким фахівці Національного природного парку «Бузький Гард» працювали з весни 2025 по січень 2026 року.
Десять місяців тривали дослідження з оцінки ушкоджень екосистем та оселищ Миколаївщини, щоб здобути наукове підґрунтя для їх захисту та відновлення.
Про що цей проєкт та чому така робота важлива, розповів журналістці директор НПП «Бузький Гард» Владислав Артамонов.
Бузький Гард та Висунсько-Інгулецький ландшафтний парк
У межах проєкту фахівці досліджували оселища, тобто природні комплекси, котрі також називають біотопами, простими словами — місця проживання певних видів. Суть проєкту полягала в тому, щоб порівняти еталонні, тобто неушкоджені оселища Миколаївщини з тими, що постраждали від війни. Визначити, які є пошкодження, що там відбувається, які потрібні кроки, щоб визначити збитки та знайти кошти на відновлення.
Дослідники працюють на Миколаївщині
Як еталонні території, обрали НПП «Бузький Гард», котрий, на щастя, не зазнав прямого впливу бойових дій. З цілими територіями дослідники порівнювали стан оселищ Висунсько-Інгулецького регіонального ландшафтного парку.
«Там бої були, починаючи з березня по кінець листопада 2022 року. Ми поїхали по лінії зіткнення у Миколаївської області та оцінили, що ж відбувалося там», — каже Владислав Артамонов.
Дослідники працюють на природних територіях Миколаївщини
Дослідження на місцевості та вивчення супутникових знімків
Тоді дослідники вивчили супутникові знімки з двох ресурсів: Google Earth та «Коперник» (Copernicus від Європейського космічного агентства ESA, що використовує супутники Sentinel-2). Ці знімки дають змогу побачити динаміку шкоди, завданої місцевості: де у яку дату вирувала пожежа, де з'явилася вирва від вибуху тощо.
Дуже сильно побиті хати, але фермери працюють на повну
«На місцевості набагато більше видно всього, ніж показує технологія ДЗЗ (дистанційне зондування землі), — продовжує пан Владислав. — Після того, як проїхали з колегами по лінії зіткнення, чесно кажучи, досі неприємне враження. Населені пункти дуже сильно зруйновані. Але сьогодні, як минуло три роки після активних бойових дій, фермери там працюють на повну. Працюють, живуть, мало того, намагаються відновлювати хати».
Фермери працюють на повну, де це можливо
Захищав природу й Україну та загинув на Миколаївщині
Розповідає Владислав Артамонов, що дізнався, що на тих територіях, що досліджували під час проєкту, під час боїв загинув колега, який був засновником Національного природного парку «Кармелюкове Поділля»: «Я його дуже гарно знав. Він загинув саме на тій території, яку ми обстежували, навіть визначили місце. Він був командиром роти. Отак от буває, що людина займалася охороною природи і загинула на природоохоронній території, захищаючи Україну».
Віталій Зленко «Устим» загинув 13 червня 2022 року на Миколаївщині, між населеними пунктами Біла Криниця та Велике Артакове.
Тварини не читають новин і не знають, що тут була війна
— А чи повертаються тварини на ці території, є там життя? — запитую.
— Вони ж новини не читають, не знають, що там війна була. Вони просто повертаються. Але десь менше, десь більше, — відповідає пан Владислав.
«Природа не має голосу — ми говоримо за неї»
Під час досліджень фахівці обстежили лісові масиви, прибережні зони Південного Бугу та охоронювані степові ділянки. Побачили знищені місця гніздування птахів, зрізані вибухами дерева в лісах, вирви від снарядів.
Степ, пошкоджений гусеничною технікою: навіть через три роки помітні ці шрами на тілі природи. А ще бачили ракети і снаряди, що стирчать із землі.
«Лісове господарство дуже сильно постраждало, — продовжує фахівець. — Ліси десь вигоріли, десь просто були вирвані. Процеси розмінування теж в початковому стані».
Пріоритет в розмінуванні — сільськогосподарські угіддя, пояснює директор НПП. Що стосується природних територій, черга до них може дійти не скоро: «Ми були на тих ділянках, де є маса боєприпасів. Вони лежать, стирчать скрізь».
Невідомо, яку небезпеку становлять ці боєприпаси: «Ця територія досить небезпечна. Неоцінені збитків на сьогодні. І я думаю, що попереду дуже велика робота».
Табличка з попередженням про мінну небезпеку
Розмінування необхідно проводити задля безпеки людей і тварин. Але при цьому воно також негативно впливає на екологію. Контрольовані підриви боєприпасів також порушують ґрунти, створюють шумове навантаження, знищують частини рослинного покриву.
Щодо довгострокового впливу війни на природу, природоохоронці спілкувалися з офіцерами Генштабу. Ті навели історію відновлення територій лінії зіткнення часів Першої світової війни 1918 року. «Досі ця місцевість у Франції до кінця не розмінована. Процеси відновлення природних територій тривалі: треба до цього готуватися і морально, і економічно, і ментально», — підсумовує фахівець.
Що далі: попереду велика робота
Збитки, завдані війною природи, оцінити складно, а ще складніше домогтися відшкодування цих збитків. Фахівець пояснює: один спосіб — через судовий процес вимагати відшкодування збитків агресором. Домогтися відшкодування збитків через суд вдається нечасто, як свідчить досвід міжнародних спільнот юристів, з якими спілкувалися природоохоронці. Для цього необхідно зібрати достатньо доказів: зокрема, цим і займалися під час досліджень. Другий підхід — оцінити масштаб пошкоджень та шукати джерела відновлення (гранти, міжнародні фонди тощо).
Аналіз інформації, яку дали дослідження територій Миколаївщини, дасть можливість оцінити рівень екологічних втрат, а надалі — розробити рекомендації для відновлення природних комплексів.
Що таке оселище
У сучасній міжнародній діяльності з охорони довкілля виокремлюють не конкретні види тварин чи рослин, а саме оселища. Таким підходом послуговується, зокрема, Всесвітній союз охорони природи (IUCN). Оселищна концепція зберігає унікальне середовище на певній території, де живуть тварини та рослини. У додатках до Бернської конвенції вказані оселища, які підлягають охороні. В Україні існує Національний каталог біотопів, що включає 9 груп та 214 видів. У Бузькому Гарді нараховується 56 оселищ. Оселища бувають природними (степ, ліс, гори тощо) і антропогенними (ті, що сформовані під впливом людини: сільськогосподарські угіддя, парки, міста).
Довідка
Проєкт «Оцінка ушкоджень екосистем та оселищ Миколаївської області внаслідок впливу воєнних дій» реалізований НПП «Бузький Гард» у партнерстві з ГО «Веселий Дельфін» упродовж квітня 2025 — січня 2026 року в межах проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» (TEDJusticeROL), за фінансової підтримки Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» та Уряду США.
Нагадаємо, у попередні роки фахівці НПП «Бузький Гард» вже досліжували території області, що постраждали від бойвих дій.
