Сподівань на туристичний сезон цієї весни немає. Основна робота НПП «Бузький Гард» наразі спрямована на природоохоронну складову. Чим живе Національний природний парк та як воєнні дії впливають на флору та фауну, розповіла заступниця директора парку, головний природознавець Наталія Корой.
— Що змінилось в діяльності співробітників НПП «Бузький Гард» з введенням воєнного стану?
— Наша робота залишилася нашою роботою. Когось зі співробітників мобілізували, хтось записався до тероборони та захищає свої громади. Інші працюють в штатному режимі, але з дому. Ми можемо звітувати до профільного Міністерства в будь-який час. Вся наша документація зберігається в надійному місці. Звісно, повністю дистанційної роботи в нас бути не може.
Ми намагаємось продовжувати свою природоохоронну діяльність, виходимо на територію НПП, науковий відділ працює. На минулому тижні ми виходили розчищати джерело.
Охорона проводить бесіди у зв’язку з початком пожежонебезпечного періоду, щоб місцеве населення якомога менше додавало роботи нашій ДСНС. Зараз діє нерестова заборона, наші співробітники проводять бесіди з рибалками, ми знімаємо сітки, пишемо протоколи, тобто адмінпрактика також провадиться. Особливих сподівань на туристичний сезон немає, на жаль. В Україні війна — зрозуміло, що послуги з відпочинку, розміщення та екскурсії наразі не актуальні.
— Як впливають бойові дії на екосистеми та природоохоронну діяльність?
— Поки не припиняться бойові дії, поки ми не переможемо, в цілому оцінити вплив війни на довкілля дуже важко, практично нереально. Щодо безпосередньо НПП «Бузький Гард», у нас була загроза на початку повномасштабної війни, коли окупанти зайшли на територію Вознесенщини, Братського району — це частково територія Національного природного парку. Але оцінити згубний вплив ми зможемо тільки після закінчення війни, коли матимемо змогу туди потрапити та ретельно все дослідити.
Шафран сітчастий, Червона книга України, Бузький Гард
Звичайно, вплив війни на довкілля не може не бути значним. По-перше, територією України проходять міграційні шляхи птахів. Через бойові дії вони змушені змінювати свої маршрути, місця перебування. Подекуди вони не мають змоги зупинитися для відпочинку, можуть потрапити безпосередньо в епіцентр бойових дій і загинути. Взагалі, на диких тварин і птахів вплив великий. В Україні щороку з 1 квітня до 15 червня настає період розмноження диких тварин, оголошується «сезон тиші», коли їм потрібен спокій для їхнього розмноження. Тому зараз дуже велике питання стоїть щодо потомства ссавців і птахів.
Крім того, впливають воєнні дії й на рослини. Проїжджає важка техніка, вона завдає руйнувань ґрунту, це призводить до деградації рослин: на цих територіях можуть бути і червонокнижні рослини, і рослини Смарагдової мережі. Орки, окопуючись, знищують нашу деревину, шкодять деревам, рослинам. А те, що відбулося в зоні відчуження, в Рудому лісі — то взагалі без коментарів.
Окрім того, хімічний склад, який вивільняється в результаті вибухів, розривів ракет, артилерійських снарядів, включає парникові гази, які впливають на зміну клімату. Після цієї війни наша країна потребуватиме величезної відбудови, і це стосується й природних ресурсів також. Руйнівний вплив дуже значний.
Бузький Гард
— Як кожен громадянин може допомогти природі сьогодні?
— Не нашкодити — ось це основна допомога. Якщо йдете на природу, не галасуйте, не розпалюйте багаття або ж обов’язково загасіть його. Ми проводимо прибирання територій, завжди раді допомозі. Але головне — хоча б не нашкодити.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
