Якщо ви помітили, на етикетках звичних напоїв українського виробництва замість слова «коньяк» з’явилися інші назви. Це не помилка маркетингу, а фінал тривалої історичної та юридичної подорожі. З 1 січня Україна остаточно припинила використання захищеної географічної назви «коньяк» для продукції, виробленої за межами французького регіону Шаранта.
Україна офіційно припиняє використовувати радянський набір географічних зазначень: «коньяк», «шампанське», «портвейн», «херес». У цьому матеріалі розбираємося, чому так сталося, як тепер називатимуть улюблений напій та що загрожує порушникам.
В чому суть
Основна причина — виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Згідно з документом, Україна зобов’язалася захищати європейські географічні зазначення (ГЗ).
Що таке географічне зазначення? Це назва продукту, який походить з певного регіону і має особливу якість або репутацію, зумовлену саме цим місцем походження.
- Cognac (Коньяк) — це виноградний бренді, вироблений виключно у французькому департаменті Шаранта за суворою технологією.
- Використання цієї назви для напоїв, виготовлених в Одесі, Херсоні чи Закарпатті, з точки зору міжнародного права є некоректним.
Історія питання: від СРСР до європейських стандартів
Конфлікт навколо назви «коньяк» тривав десятиліттями.
Коньяк — міцний алкогольний напій французького походження, виготовлений з білих сортів винограду методом подвійної дистиляції з подальшою витримкою в дубових бочках. Так званий регіон Коньяк (le cognaçais) – це не адміністративна одиниця, а сукупність комун у департаментах Шаранта (Charente), в тому числі комуна Коньяк, та Приморська Шаранта (Charente-Maritime), а також кількох комун департаменту Де-Севр (Deux-Sèvres) та В'єнн (Vienne), що мають специфічні характеристики клімату та ґрунту. Лише виробники в межах цієї території мають виняткове право виготовляти напій під назвою Cognac.
Радянський спадок. У СРСР термін «коньяк» використовувався як загальна назва для будь-якого міцного виноградного напою (вірменський, грузинський, молдавський). Міжнародні правила тоді ігнорувалися. Україні коньячне виробництво більшою мірою дісталося у спадок від СРСР. До того найвідомішим та найбільшим виробником горілки, коньяків та лікерів була алкогольна імперія дворян Шустових, яка мала заводи в Одесі, Кишиневі та Єревані й прославилася нахабним маркетингом своїх напоїв.
картина Миколи Пимоненка «Додому»
Приміром, Шустови без дозволу зобразили на етикетці картину Миколи Пимоненка «Додому», на якій босонога жінка у дворі біля хати «зустрічає» з палицею чоловіка. Відстоювати свої права художнику довелося в суді, хоча йому пропонували за картину гроші.
- 2014 рік: Почати дискусію про заміну захищених в Європі назв Україну спонукало підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Вона зобов'язувала визнавати та охороняти європейські географічні зазначення та не використовувати назви, прив'язані до конкретних європейських регіонів. Угода передбачала 7-річний перехідний період (до 1 січня 2023 року) для відмови від сирів фета, рокфор й пармезан.
Згідно з документом, для міцного алкоголю та вин перехідний період становив 10 років і має закінчитися 1 січня 2026 року. Перелік цих напоїв включає 12 найменувань: Cognac (коньяк), Armagnac (арманьяк), Calvados (кальвадос), Grappa (граппа), Anis Portuges (аніс португеж), Champagne (шампанське), Madera (мадера), Porto (порто), Jerez/Xeres/Sherry (херес), Marsala (марсала), Malaga (малага), Tokaj (токай).
- Сьогодні: Перехідний період завершився. Тепер слово «коньяк» в Україні може стосуватися лише продукції, імпортованої з Франції. Для переходу на нові назви підприємства не повинні змінювати технологію, пояснює перший віцепрезидент Торгово-промислової палати (ТПП) Михайло Непран у коментарі Економічній Правді. Їм потрібно провести аудит асортименту, завершити ребрендинг до кінця року, оновити внутрішні документи.
«Це не раптова заборона, а завершення перехідного періоду, передбаченого Угодою про асоціацію України з ЄС та оновленими законами про географічні зазначення. Наші напої нікуди не подінуться. Зміниться лише те, що на етикетках буде написано юридично коректні назви», – заспокоює Непран.
Як тепер будуть називатися ці напої?
Українські виробники тепер використовують альтернативні назви. Найпоширеніша з них — «Бренді», але є й автентичні варіанти.
-
Основна заміна: Бренді
Згідно з ДСТУ, «Бренді» — це загальна категорія напоїв, отриманих шляхом дистиляції виноградного вина. Важливо: Вимоги до якості українського бренді залишаються високими, змінюється лише «ім'я» на етикетці.
-
Унікальна назва: «Виняк»
Деякі виробники та крафтові дистилерії намагаються відродити історичну назву «Виняк» (від слова «вино»). Це українська автентична назва для міцного алкоголю з вина, яка побутувала на Галичині та Поділлі до радянської уніфікації.
-
«Бренді України»
Багато великих заводів маркують продукцію як «Бренді України», додаючи маркування, щоб споживач міг орієнтуватися в якості продукту.
Окрім того, з 1 січня 2026 року українські виробники бренді переходять на міжнародну систему маркування витримки. Це робить наш продукт зрозумілим для іноземного покупця і приводить українські стандарти у відповідність до європейських.
Як порівняно зі старим маркуванням (зірки/літери) буде мати вигляд нове міжнародне маркування, і що це означає (мінімальна витримка напою)
- 3 зірки — V.S. (Very Special), наймолодший спирт у купажі витриманий від 2 років
- 4–5 зірок — V.S.O.P. (Very Superior Old Pale), витримка наймолодшого спирту — від 4 років
- КВ (Витриманий) — Napoleon, спеціальний клас, витримка спиртів — від 6 років
- КС/ОС (Старий/Дуже старий)
- X.O. (Extra Old), «Вища ліга»: наймолодшому спирту — від 10 років
Якщо на полиці ви бачите пляшку з написом «Коньяк України», виготовлену після 1 січня 2026 року — перед вами або фальсифікат, або виробник, який свідомо порушує закон. Якісний бренд дорожить репутацією і вчасно змінив етикетку на «Бренді».
Що буде за порушення закону?
За використанням захищених назв стежить Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
- Вилучення продукції: партії товару з написом «коньяк» (якщо вони виготовлені в Україні після 1 січня) мають бути вилучені з обігу.
- Штрафи: на виробників та торговельні мережі накладаються великі грошові штрафи за порушення прав на інтелектуальну власність та введення споживача в оману.
- Репутаційні ризики: Україна прагне членства в ЄС, тому дотримання правил захисту брендів є критично важливим для міжнародного іміджу.
Що буде зі старими пляшками у магазинах?
Закон має перехідні положення для роздрібної торгівлі:
- Виробництво: З 1 січня 2026 року випускати напої з назвою «коньяк» та зірочками заборонено.
- Продаж: Магазини мають право розпродавати залишки старої продукції (виготовленої до 31 грудня 2025 року) до кінця 2026 року.
- Порушення: за неправильне маркування нових партій виробнику загрожує штраф від 43 235 до 129 705 грн (від 5 до 15 мінімальних зарплат) за кожен факт порушення.
Чи все аж так погано? (Спойлер: ні)
У перейменуванні ТОргово-промислова палата бачить позитивні зміни. Михайло Непран вважає, що відмова від запозичених назв глибше інтегрує Україну в європейську систему захисту інтелектуальної власності, дає можливість створювати власні географічні зазначення (вино, м'ясо, сир, фрукти) та спрощує вихід української продукції на ринки ЄС.
«Коли говорять «Новий рік без шампанського та коньяку» – це не означає заборону святкувати. Мова про перехід України від радянських рудиментів до системи, де назви – це юридичний статус і конкурентна перевага, а не інерція. Українське ігристе та український бренді залишаться. Зникнуть лише слова, які нам не належали», — підсумовує Непран.
Тож в новорічну ніч карета не перетворилась на гарбуз. А поки перші дні січня на календарі і склади не спорожніли, колекціонерам та цінителям залишається звільнити місце в барі та заповнити його останніми українськими коньяками, точніше, останніми пляшками з забороненим словом на етикетці.
