Понад місяць тому журналістка позначила низку нагальних проблем мешканців мікрорайону Грензавод у Первомайську. 21 вересня Гард.City зустрівся з мешканцями, щоб детальніше розпитати про проблеми. Відповіді людей прості й болючі: дещо робиться епізодично. Чимало проблем залишилися невирішеними. І головне: всі втомилися від обіцянок та потребують конкретики.
У рамках проєкту «Голоси громад», який Гард.City реалізує спільно з «АБО — агенція медійного росту», журналісти вже побували у двох віддалених мікрорайонах Первомайської міської територіальної громади: Грензаводі та Підгородній.
Проблеми, про які говорять мешканці
Мешканці називають ті ж проблеми, про які говорили й раніше. Серед головних — дороги, місток, освітлення, маршрутне сполучення, вивіз сміття, незаконні звалища, аварійні електропроводи та стовпи, відсутність локального магазину та соціальної інфраструктури.
- «Сюди ніхто не їде, і навіть таксисти відмовляються, бо розбита дорога»
- «Місток: дві машини не можуть розминутися».
- «Дороги — ями, грейдер провів роботи «аби було», вода стоїть у ямах; якщо робити — робіть, як слід».
- «Сміття вивозять у кущі: люди підкидають пакети, хтось привозить сміття машинами — це постійно».
- «Освітлення відсутнє, тижнями немає світла через старі скрутки проводів».
- «Маршрутка їздить рідко. Змінили графік руху не на користь мешканців».
- «У нас немає магазину поруч, немає аптеки, ні нормальної інфраструктури, садочка вже давно немає».
Голоси мешканців
Олег Єфімов та Надія Рилякова
Надія Рилякова: «Ми писали, говорили, ви публікували, всі обурювалися. І на тому все й закінчилося. Це багаторічні проблеми. Причому вони в усьому: в розкладі автобусу, в грейдеруванні та ремонті доріг, в небезпеці від електроопор, у відсутності аптеки та магазину. Таке враження, що ми нікому не потрібні зі своїми проблемами».
Оксана Іванченко
Оксана Іванченко: «Щоб тут щось зробили, це має бути піднято на сесії міської ради — треба когось із депутатів привезти сюди, щоб побачили на власні очі».
Олег Єфімов: «Проблем у нас багато. Подивіться на місточок, де дві машини не можуть розминутися. Це давня проблема. Та і самі дороги в якому стані, ви бачите».
Галина Приданчук: «Мені уже вісімдесят, і таких, як я чимало. Нам важко добиратися. Автобус переповнений».
Галина Приданчук та Тетяна Шевченко (праворуч)
Тетяна Шевченко: «Просто крик душі через звалище, яке зробили місцеві ж мешканці. Не знаємо, як можна на них вплинути. Але дуже хочемо, щоб питання вирішилося, бо ж воно все більше розширюється, особливо після останньої пожежі».
Мешканці кажуть: «Проблема з магазином, немає куди піти й купити хліба, тому доводиться раз на тиждень їхати в центр, а потім хліб у холодильнику заморожувати, щоб довше зберігався».
«Не працює квартальний комітет. Ми востаннє бачили голову, коли обирали її», — обурюються люди.
З плюсів по роботі влади мешканці називають шкільний автобус — інакше б ситуація з громадським транспортом стала б взагалі катастрофічною.
Фото: Гард.City
Пропозиції, як діяти далі
Жителі пропонують практичні кроки — і журналісти допомагають їх систематизувати:
- Систематично звертатися письмово до міської влади, зберігати копії звернень. Вимагати виїзду на патрулювання муніципальної варти та поліції. Збирати підписи мешканців під спільними зверненнями (перелік проблем із пріоритетами: дорога, світло, сміття, маршрутка, доступність).
- Документувати проблему фото/відео — робити фото у присутності свідків, записувати дати й час. Якщо вийде. Зазвичай люди, які створюють стихійні звалища, — агресивні.
- Запрошувати депутатів/представників виконкому на виїзд — домогтися протоколювання виїзду й публічного звіту про результати роботи.
- Ініціювати перевірку якості виконаних робіт, як-от: грейдерування, вимагати відповіді щодо сум та підрядників.
- Запросити місцеву владу до співпраці з підприємцями (через центр зайнятості та програми мікрокредитування) для відкриття соціального магазину. Плюс: аптека чи аптечний кіоск.
- Місцевій владі звернутися до енергетичної компанії з питання аварійних електроопор та низько нависаючих електродротів.
Коли вже завершилася спільна розмова, журналісти поїхали на вулицю Гоголя та сміттєзвалище.
Вулиця Гоголя — один із найцікавіших об’єктів
Проїхалися вулицею Гоголя в самий її кінець. Зробили висновки: в дощову погоду тут ані проїхати, ані пройти.
- Електричні опори потребують заміни, як і електропроводи. Критичність ситуації очевидна.
- Ставок, який колись був окрасою місцини, поступово засихає й потребує догляду.
- Балка, яка могла б претендувати на статус відпочинкового маршруту, перетворилася на глибоку яму зі сміттям. Звалище після пожежі «відновлюється», знову набирає масштабів. Люди бояться робити зауваження порушникам, бо неодноразово отримували погрози у відповідь.
Повернемося по результати
Мешканці кажуть: «Коли стукають — іноді чують». Ми й надалі розповідатимемо про ці проблеми, але справжні зміни можливі лише тоді, коли влада діє у спілці з громадою.
Зібрані матеріали передамо до відповідних органів — і стежитимемо, чи буде реакція. Згодом обов’язково напишемо, чи перейшли слова у справу.
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа», що впроваджується ГО «Агенція розвитку локальних медіа АБО». Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
