Кавун із передової приїздить до Первомайська уже вдруге. Його привозить наш друг волонтер, нині військовослужбовець Ігор Будак.
Про символ стійкості й впертої віри в Перемогу
Ігор завжди уміє робити сюрпризи: то з грамотою заїде, то квітку вдячності привезе. І щоразу це приємна несподіванка. З херсонським кавуном уже ціла традиція. Другий рік поспіль він привозить з херсонського поля соковиту ягоду. Для мене це уже не просто традиція, це знак стійкості й впертої віри українців у перемогу. На жаль, цього року особисто не змогла зустрітися з Ігорем, натомість історію про кавун встигла розпитати телефоном.
Це коротка, але потужна історія про силу людей, які вірять у своє майбутнє, про землю, яка не здається ворогові, про фермерів, вирощують урожай під ворожими обстрілами, та про військових і волонтерів, які боронять рідну землю.
Кавун від щирого серця
Там, не дивлячись на небезпеку, люди продовжують працювати на землі та традиційно вирощувати кавуни. Побратим Ігоря та військовий волонтер Роман заїхав погостювати до свого друга-фермера і той пригостив його соковитими ягодами. Далі кавун поїхав до військових, а уже від них подолав шлях до нашого міста.
Ось так потрапив до нас маленький, але героїчний і незламний херсонський символ.
— Кавун від щирого серця, вирощений під звуки війни, — говорить Ігор. — Кулі тут не літають, але арта і дрони не дають спокою, хай їм грець. Однак наші кавуни проростають навіть у бетоні. Ще б проблему зі збутом вирішити, бо фури бояться заїжджати на поля. Але я певен, що Херсон вистоїть, і нас не побороти.
Ці слова — суть того, як живе Херсонщина, де лунають вибухи; де замість звичних літніх турбот — постійне питання: як вберегти людей і врятувати врожай. Проте навіть у таких умовах життя не зупиняється. Фермери знаходять можливості саджати, вирощувати, збирати врожай, попри страх і небезпеку.
Херсонські кавуни — це більше, ніж ягода
Думаю, заперечувати ніхто не стане, що херсонський кавун — не просто ягода. Це символ стійкості, відродження й впертої віри в перемогу. А ще це щоденне нагадування, що навіть там, де палає земля, народжуються паростки нового життя. І допоки росте херсонський кавун — доти жива Херсонщина, й ми всі стоїмо разом.
