24 травня 2025 року в Одесі відбувся форум «Культура взаємодій: виклики, ресурси, перспективи». Форум організований громадською організацією «Десяте квітня» за підтримки UNHCR Ukraine — Агентства ООН у справах біженців. Подія зібрала учасників із різних куточків України: представників громадських організацій, влади, медіа, культурного сектору — аби разом переосмислити культуру як ресурс життєстійкості в умовах змін. Побувала на заході і журналістка Гард.City.
Від авторки: події, які чіпляють
Напевне, не буде відкриттям, коли скажу, що є події, які існують просто заради фактажу, а є ті, що чіпляють і довго не відпускають. Саме останнє — про форум в Одесі. Без зайвого пафосу: ця подія стала не просто простором сили та натхнення, а ще й майданчиком для змістовних дискусій із реальними перспективами. Люди, яких зібрав захід, — це не просто про «поговорити», це про реальні справи культури в умовах сьогодення, про можливості, виклики та підтримку.
Потужні спікери й спікерки, представники національних спільнот без ілюзій давали оцінку українському культурному простору у час війни. Тут діалог не імітувався — він відбувався по-справжньому. У часники проговорювали свої болі, шукали розуміння й перспективи.
Форум — це незабутні зустрічі з гуртами «ЯРИ», «Друже Музико», з керівницею фольклорно-етнографічного проєкту «Баба Єлька» Світланою Булановою, з митцями Київського кобзарського цеху, Львівської та Одеської кобзарських майстерень, з колегами з Херсонщини, Кіровоградщини, Одещини, Миколаївщини та Харківщини. І за це — подяка ГО «Десяте квітня», організації, яка не просто працює з темою культури, а бачить у ній потужний ресурс для життєстійкості та регіонального розвитку.
Попри тривоги, попри вибухи й постійну напругу — захід відбувся. Зворушливий та глибокий.
«Коли ми взаємодіємо, ми відкриваємо те, що нас об'єднує»: організатори форуму про переосмислення
Форум став простором для рівноправного й відкритого діалогу, де кожен міг поділитися досвідом, почути інші голоси й — головне — знайти точки дотику. Йшлося про те, як культурна спадщина, мистецтво, мова та традиції не лише зберігаються, а й трансформуються, залишаючись інструментом об'єднання в складні часи.
«Коли ми взаємодіємо, ми відкриваємо те, що нас об'єднує», — з такими словами звернулися до учасників організатори форуму: Інна Пономаренко, координаторка мережі розмовно-інтеграційних клубів «РІКА», Ольга Ткаченко та В’ячеслав Бондар — члени ради правління ГО «Десяте квітня», а також Анастасія Дідик, представниця напряму соціальних ініціатив. Їхні слова підкреслили головну ідею заходу: культура — не просто важлива. Вона об’єднує, надихає й зміцнює. Саме зараз, як ніколи, варто говорити про культуру не лише як про спадок, а як про живий простір взаєморозуміння.
«Ми об’єднані і тримаємо нашу українську культуру. Це наша головна місія», — наголосила Алла Вербанова, представниця партнера форуму — КП «Парки Одеси» та фестивалю «Чорноморський степ».
Три панелі — три виміри культури
У межах форуму відбулися три дискусійні панелі. Кожна — з фокусом на важливих темах, кожна — з діалогом, до якого долучалися всі охочі.
- Перша панель — «Переосмислення культурних наративів» — була розмовою про нове бачення культури як джерела сили та життєстійкості. Серед спікерів: Олена Кваша (продюсерка південного хабу Суспільного), Сергій Пономаренко (кандидат філологічних наук, Миколаїв), Февзі Мамутов (ГО «Кримські татари Одещини»), Андрій Белінський (голова БО «Родинний фонд»). Модерував дискусію журналіст Андрій Соков.
- Друга панель — «Культурологічні інновації» — присвячена сучасним підходам до збереження й передачі традицій, культурному волонтерству та освіті. Учасники: Тетяна Шептицька (кандидатка філологічних наук), Альона Мовчан (журналістка, очільниця ІГ «Поетична шафа»), Ірина Бірюкова (генеральна директорка Одеської національної бібліотеки), Світлана Кравченко (директорка ЗДО «Колосок», модераторка «РІКИ», Харківщина), Тарас Дороцький (історик, етнограф, лірник-бандурист).
- Третя панель — «Громадські ініціативи як рушії культури» — показала, як громадські організації створюють майданчики взаємодії та сили. Серед спікерів: Стася Волошина (театральна лабораторія «Воля»), Микола Пазич (голова ГО «ГрінАртур», лідер гурту «ЯРИ»), Мерзаї Джамал (біженець з Афганістану, ГО «Десяте квітня», Одеса), Мунира Хамраєва (ГО «Ісламський культурний центр «АльМасар»), Максим Трубніков (викладач мистецтва, реконструктор кобзарської традиції), Світлана Буланова («Баба Єлька», Кропивницький). Панель модерувала Анастасія Дідик.
Це були чесні розмови про реалії сьогодення, налагодження контактів, спільні проєкти, ресурси й можливості.
Живе мистецтво — живі спільноти
Особливу емоційну глибину форуму надали живі виступи кобзарів із Києва, Львова й Одеси. Їхні голоси звучали як відповідь на сучасні болі.
Емоційним став виступ Миколи Пазича, лідера гурту «ЯРИ», який справедливо наголосив: не варто чекати милостині — треба самим діяти. Проєкт «ЯРИ» на Слобожанщині — доказ цього.
Зворушливою стала і презентація експедиційної роботи ГО «Баба Єлька» просто в укритті. Це волонтерська ініціатива, яка зберігає пісні, рецепти, звичаї й голоси бабусь — справжній золотий фонд культури. Їхня участь — приклад того, як локальне стає національним символом гідності.
Від форуму — до степу
Форум також став прологом до подальших культурних подій — зокрема, до фестивалю «Чорноморський степ», що восени пройде в Одесі. Цей щорічний фестиваль, ініційований ГО «Десяте квітня», — це майданчик міжкультурного діалогу, де зустрічаються традиції різних народів України: кримських татар, болгар, українців, гагаузів, євреїв, німців, ромів, караїмів.
«Головні партнери «Чорноморського степу» — це ви, ті, хто зберігає й транслює культуру в різних її формах: через музику, слово, ремесло, досвід», — сказав у виступі В’ячеслав Бондар.
Фото: з архіву Наталії Клименко
Форум «Культура взаємодій» ще раз наголосив: культура — це про теперішнє, у якому ми здатні творити зв’язки, віднаходити спільне й ставати сильнішими разом. І вже восени — на «Чорноморському степу» — ця спільність знову оживе в піснях, розмовах і обіймах.
