Всього кілька днів є у первомайців, щоб побачити цю експозицію. Назва виставки — (Не)помітні історії. Урочисте відкриття відбулося сьогодні, 14 січня, у Первомайському краєзнавчому музеї. Що за виставка, чому зачіпає за живе — читайте на Гард.City.
(Не)помітні історії у Первомайську: встигніть побачити
Складається виставка з дев’яти експонатів — звичайних плакатів. На кожному — фото одного предмета. Неяскраві, приглушені кольори відповідають назві — непомітні. Але коли починаєш читати, що це за предмети, тут же розумієш, чому «не» — в дужках.
Сумка, зв’язка ключів, камінець із намиста, книжка, фігурка янгола, стрічка, в’язана шапочка, швейна машинка, записка — за кожним предметом стоїть доля людини. Українки чи українця, якому довелося кинути все, щоб врятуватися від війни.
«Перед вами історії людей, які були змушені залишити свій дім, аби врятувати життя», — про це йдеться на плакатах.
Олена Красіна
— Виставка — про зміну цінностей, про сподівання, можливо — про відчай, але й віру та надію в те, що от все таки повернуся додому, — говорить завідувачка музеєм Олена Красіна. — На фото — речі, які люди брали із собою, коли вони полишали свій рідний дім. Для багатьох із них уже немає куди повертатися. Але є ключі від дому, куди хочеться повернутися. Є якісь такі речі незначні, на які б, можливо, не звернули увагу. У когось залишилося тільки сумка — і більше нічого, і більше не повернеться, бо немає куди. Психологічно це дуже важка річ, тому що ти розумієш, що багато людей не розуміють цінності життя. А такі проєкти домагають людям переосмислити цінності. Мабуть, це основна задача цього проєкту.
На відкриття виставки були запрошені працівники первомайських соціальних служб та мерії — міський голова Олег Демченко та його заступник Володимир Рябченко.
На відкритті виставки (Не)помітні історії
— Ця виставка, перш за все, для нас, — коментує подію Лариса Крижановська, директорка Первомайського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. — Для нас — про цих людей. Для того, щоб ми всі проявляли більшу толерантність, були небайдужими. Кожна історія окремо — це частина життя людини, і наша задача — допомогти. Адже люди залишили все.
Лариса Крижановська
— У нашій громаді понад 5 тисяч таких людей, внутрішньо переміщених, — продовжує Лариса Крижановська. — Ведеться велика робота з їхньої адаптації. Кожна сім’я, яка звернулася до нашого Центру або до управління соціального захисту, забезпечена соціальними послугами. Зокрема, складається оцінка потреб на таку родину, визначаються послуги, яких вона потребує. Це надання психологічної та соціальної, допомоги в оформленні документів. Велика робота зараз проводиться по допомозі батькам, які переїхали з дітьми, в оформленні пакету документів на отримання статусу дитини, що постраждала внаслідок збройної агресії.
За словами міського голови Олега Демченка, у Первомайській громаді з моменту повномасштабного вторгнення росії перебувало понад 20 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Хтось залишився, хтось — поїхав далі шукати долі. Як приклад, міський голова навів велику прийомну родину з Олешок, яка вирішила залишитися у Первомайську. Колись Гард.City записав історію цієї родини, прочитати можна за посиланням. Наразі держава профінансувала купівлю для них будинку.
Олег Демченко
— Більшість із тих людей, хто залишився, будуть і далі проживати у нашій Первомайській громаді на постійній основі, — розповів Олег Демченко. — У місті є проєкт, виділена земельна ділянка, є проєктно-кошторисна документація для будівництва 32 багатоповерхових будинків для ВПО. Відбувається це за підтримки голови ОВА Віталія Кіма та Офісу Президента. Сьогодні проводиться робота з пошуку інвесторів для фінансування цього проєкту.
— Кожен розуміє, як страшно залишись без даху, без того, що люди наживали десятки років, — продовжує міський голова. — Останній потяг, який ми зустрічали, був з мешканцями Покровська. В основному, це люди похилого віку, бо молодші виїхали набагато раніше. Все життя — в одній авоські, на превеликий жаль. 184 людини, то тільки у двох я побачив невеликі валізи, всі інші — з авоськами, з пакетиками, і це все, що залишилося у людини. Однак життя на цьому не зупиняється, а ми повинні створити для прийому людей гарні умови.
Як зазначив Олег Демченко, колись у найбільш густо заселеній Донецькій області, яка налічувала 6 мільйонів населення, зараз залишилося 470 тисяч мешканців. І евакуація продовжується, адже ворог не зупиняється.
Довідково. Виставка, створена Центром допомоги врятованим, відвідає багато міст України: Київ, Чернівці, Полтаву, Харків, Одесу, Дніпро, Кропивницький, Запоріжжя, Львов та інші. У Первомайську триватиме з 13 по 17 січня у рамках проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Проєкт реалізується у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA) за підтримки Асоціації експертів.
