Почастішали звернення підписників до Гард.City із запитанням: чому освітлений центральний парк у Первомайську під час загальних відключень електрики? Люди обурені та вимагають відповіді. Тому редакція звернулася до Ігоря Сотського, очільника комунального підприємства Первомайської міської ради «Парк культури та відпочинку «Дружба народів»», депутата міської ради. Користуючись нагодою, журналістка розпитала не тільки про освітлення, а й взагалі про роботу КП.
З Ігорем Сотським ми зустрілися у середу, 11 грудня. Перед входом до парку купую каву. Бариста просить зачекати: за графіком, о 14-й, саме мають відключити електрику, і вони переключатимуться на живлення від генератора. «Ну, от і побачу, чи заживлений парк у той час, коли більшість міста знеструмлена», — відзначаю для себе.
Про електрику починає розмову й Ігор Сотський, адже я попередила, з яким запитанням до нього йду. На жаль, фотографуватися у парку він категорично відмовляється, натомість пропонує своє фото із соціальних мереж.
Ігор СотськийФото: зі сторінки у фейсбуці
Що з електрикою у центральному парку Первомайська
— Наше комунальне підприємство не має жодного стосунку до включення і виключення електрики, — говорить Ігор Сотський. — Ми під’єднані до вуличного освітлення, тобто, наше освітлення є його частиною. Коли пишуть і говорять, що постійно в парку світло горить, то це не відповідає дійсності. Ось і зараз, чуєте, підприємці переключилися на генератори.
І справді, весь час, поки ходимо парком, нас супроводжує шум генераторів. Не такий, як у великих містах на центральних вулицях, але досить відчутний.
— Дійсно, після останнього прильоту кілька днів у парку світилося, — продовжує Ігор Сотський. — Чому? Тому що парк знаходиться на одній лінії з виконкомом. Ось тут розподільний ящик. У нас від нього навіть ключів немає. За вуличне освітлення відповідає «Комунсервіс» (відзначаю для себе, що наступний, до кого звернуся із запитаннями по електриці, буде керівник цього підприємства — авт.).
— Зараз запитую вас не як директора комунального підприємства, а як депутата. Як це відбувається, що все-таки якась частина вулиць світиться, коли більшість знеживлена? Така ситуація викликає масу обурення у мешканців.
— Я розумію, — відповідає Ігор Сотський. — Пам'ятаєте початок вторгнення, коли 32-й будинок по Грушевського світився? Я теж живу на Грушевського, у нас ніде не було світла, а у 32-му було. А цей будинок теж на одній лінії з виконкомом. А коли почали відключати виконком, то почалося знеживлення там, і почалося знеживлення тут. А на моє глибоке переконання, не так багато у парку витрат енергії, і все-таки треба було б освітлювати. Якщо буде весь час темно, цьому всьому (мій співрозмовник обводить рукою нові клумби — авт.) прийде кінець. Повикопують і поламають. Молоде покоління наше при світлі дня умудряється шкодити, а уявіть, якщо буде геть темно. А тут, на сьогоднішній день, понад 8 гектарів землі. І вкладені чималі кошти. І не стільки бюджетні, скільки первомайських підприємців.
Щоб показати факт вандалізму, Ігор Сотський веде мене до альтанки в парку, де на білих колись колонах свіжі написи похабного змісту. «Тут вже білим не зафарбувати, доведеться думати, в який колір перефарбовувати», — зауважує він.
Альтанка у міському парку
Чи буде сучасна вбиральня у міському парку Первомайська
— Наступне запитання, з яким звертаються підписники: вбиральня в парку.
— Нова сучасна вбиральня побудована на 90%, там фактично все готове. На жаль, кав’ярня, яка займається побудовою, зараз зачинена. Я зустрічався з підприємцем близько місяця тому і задавав запитання: «Чим тобі допомогти?» Він каже: «Найди мені будівельників». Розумієте? Нема кому робити. Там залишилося відсотків із 10 роботи. Наразі діє маленька вбиральня, яку ми побудували.
Ця вбиральня має запрацювати після добудови
Який фінансовий стан підприємства
— Який зараз взагалі стан підприємства?
— Комунальне підприємство «Парк Дружба народів» не фінансується з бюджету.
— А за що ж ви живете?
— А ми живемо за рахунок оцих підприємців (Ігор Сотський показує на кав’ярні та ятки — авт.). Чого ми стали краще жити? Тому що півтора роки тому, пам’ятаєте, було таке комунальне підприємство «Місто майбутнього»? Його ліквідували. Нам передали правонаступництво. На його балансі були земельні ділянки, верхня частина ринку на «Фрегаті», на Коротченка, поряд з Будинком офіцерів. Коли я заступав на посаду, у КП був борг 450 тисяч грн. А за минулий рік КП «Парк "Дружба народів"» отримало прибутку 1 300 000 грн.
— За рахунок чого?
— Працюємо з підприємцями. Прийняли відповідні тaрифи, затвердили їх виконкомом. Підприємці сплачують на рахунок комунального підприємства. Все. Далі думайте самі. Закрити борги нам допоміг бюджет, але ці кошти знову повернулися у бюджет міста у вигляді податків. Наразі у підприємців боргів немає, і сплачують вони незалежно від того, який сезон.
— Скільки людей у КП працевлаштовані?
— Раніше це був директор, головний інженер, бухгалтер та два двірника по півставки. На вісім гектарів землі. Зараз у нас 12 осіб працює. Це не значить, що вони всі знаходяться на цьому об'єкті. Частина — на ринку, працює контролер. Там працевлаштована людина з інвалідністю. Всього: директор, бухгалтер, інженер, чотири двірника, три сторожа, контролер-касир та помічник бухгалтера. І я рахую, що на сьогоднішній день цього достатньо.
— Що у вас з мобілізацією? У вас жінки працюють чи чоловіки?
— І жінки, і чоловіки. Але чоловіки всі віком за 60. А хто, розкажіть мені, піде на мінімальну заробітну плату? Пенсіонери, і то не сильно хочуть. Як би я їх там не стимулював. З плюсів: люди круглий рік отримують свою зарплату. Боргів по зарплатні та податкам наше підприємство не має. Не щомісяця, але і премії люди отримують, однак виключно двірники. Це моя позиція. Ви подивіться: на клумбах у нас навіть листячка нема, порядок. Взимку, звісно, важче з доходами, он гірки не працюють. Однак працює чи не працює, але підприємець нам сплачує 50% тої суми, яку мав би сплатити влітку. Так і всі об'єкти — сплачують за те, що вони знаходяться на території парку.
За словами Ігоря Сотського, плитка — за рахунок бюджету, сцена у парку — спонсорська
Про назву «Дружба народів»
— Розкажіть про історію по зміні назви. Знаєте, насправді я не чула, щоб місцеві називати так парк — «Дружба народів». Говорять або центральний парк, або міський.
— Треба відрізняти назву парка від назви комунального підприємства. Я є директором комунального підприємства, яке займається не тільки парком, хоча основна задача, звісно, це утримання в належному стані парка. А для себе я його називаю «Серце міста». Сюди до нас приїздять і з інших районів, і з області, навіть у Миколаєві такого парка немає. Хоча там на парк виділяють мільйони. Тобто, перейменування парка і перейменування комунального підприємства — це різні речі. Я не проти перейменування, але для підприємства це зайві витрати, які ми зараз не потягнемо. Звісно, все на розгляд депутатів. Однак тоді, коли підняли це питання, я звертався до колег: «Парк, будь ласка, називайте, але комунальне підприємство не чіпайте, тому що для нас виділити кошти — проблема». Та й реєстратори тоді практично не працювали з огляду на воєнний стан.
У минулому кінотеатр «Космос», зараз проблемний об'єкт
Яке майбутнє міського парка у Первомайську
— Як ви бачите розвиток парка після перемоги? Давайте помріємо разом.
— Я завжди кажу, у нас тут ще дуже бідно, але вже дуже чисто. Це головне. На жаль. А треба сюди великі кошти. Те, що зроблено зараз, більшою мірою зроблене за рахунок підприємців. Не запитуйте їхні прізвища, я називати поки не буду. Коли буду йти з цієї посади, тоді всіх назву. А зараз я можу пройти і показати, що зроблено за рахунок бюджету, а що — за рахунок спонсорів. Та це й легко перевірити кожному, якщо напишуть інформаційний запит на виконком. Ось ця велика площа — це бюджет. А всі доріжки далі, насадження — спонсорські.
— Хотілося б, звісно, щоб це дійсно був парк, який призначений і для людей похилого віку, і для дітей, для всіх, — продовжує Ігор Сотський. — Хотілось би нові сучасні атракціони. На жаль, ті переговори, які ми вели з підприємцями Одеси, Миколаєва, Києва, не були успішними. Підприємці рахують людей і кошти, які вони могли б отримати. Є проєкт реконструкції цього парку, він затверджений ще у 2015 році. Коли говорять: «Генделики» і так далі, то всі ті кафе були ще у проєкті 15-го року. І ситуація така, що без підприємців ми сьогодні працювати не зможемо. Або ми перетворимо парк на той, яким він був до 2020 року. Бур’яни по пояс, пам'ятаєте? І хочу відзначити, що працюємо ми за підтримки міського голови. Жодна моя ініціатива ним не була відхилена. Ну, якщо чоловік цікавиться, просто приємно працювати, працюєш на результат.
Раніше Гард.City робив справжній екскурс в історію міського парка — від Х століття до н.е. і до сьогодні. Приєднуйтеся до нашої захопливої екскурсії за посилання нижче.
Матеріал створений у рамках проєкту «Голоси України» в рамках ініціативи Ханни Арендт за підтримки фонду European Centre for Press and Media Freedom та Federal Foreign Office Germany. Партнери не впливають на контент і не несуть за нього відповідальності.
