Від 14 серпня 2024 року набрали чинності положення Закону №3590-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування». Конкретно, йдеться про відеофіксацію та оприлюднення пленарних засідань місцевих рад. Відтепер ця норма зобов'язує всі місцеві органи влади, хто ще не встиг потурбуватися про відеозаписи своїх засідань, подбати про це.
Наголосив на нових нормах законодавства мовний омбудсман Тарас Кремінь.
У чому суть
«Пленарне засідання ради підлягає відеофіксації з подальшим зберіганням відеозапису засідання не менше п’яти років. Відеозапис пленарного засідання ради оприлюднюється в частині, що транслюється відповідно до цього Закону, невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання, на офіційному веб-сайті ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису», — йдеться в документі.
Як відомо, 13 травня 2024 року Президент України підписав Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування» від 22 лютого 2024 року № 3590-IX.
«Цей Закон дозволить нам проводити моніторинги щодо застосування державної мови у діяльності місцевих рад. До Секретаріату Уповноваженого продовжують надходити звернення громадян щодо порушення мовного закону як депутатами місцевих рад, так і посадовими особами місцевого самоврядування. Зокрема, у 2024 році маємо 23 скарги. За результатами проведення заходів державного контролю цьогоріч встановлено 8 порушень статті 12 мовного Закону. На одинадцятому році російсько-української війни, яка триває і за право розмовляти українською, порушувати закон про державну мову категорично неприпустимо. Доступ до пленарних засідань сесій місцевих рад — про дієвість закону, відкритість і відповідальність влади», — зазначив Тарас Кремінь.
Зазначимо, що у Первомайську записи пленарних засідань сесій міської ради можна переглянути за посиланням.
Що це означатиме на практиці
Враховуючи зазначене, нагадуємо норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що регламентують діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, установ державної та комунальної форм власності:
- відповідно до статті 9 володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані депутати місцевих рад, посадові особи органів місцевого самоврядування;
- відповідно до статті 12 робочою мовою діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова;
- відповідно до статті 13 мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова;
- відповідно до статті 29 мовою публічних заходів, зокрема зборів, конференцій, мітингів, виставок, навчальних курсів, семінарів, тренінгів, дискусій, форумів, інших заходів, доступних або відкритих для учасників таких заходів вільно чи за запрошенням, за плату чи безоплатно, постійно, періодично, одноразово або час від часу, що організовуються повністю або частково органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними установами, організаціями, а також суб’єктами господарювання, власниками (засновниками, учасниками, акціонерами) яких є держава або територіальна громада незалежно від частки цієї власності, є державна мова. У разі застосування під час публічного заходу іншої мови, ніж державна, його організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу.
А якщо не звертати на це уваги?
Нехтуючи положеннями Закону про державну мову, можна наразитись на адміністративну відповідальність. Відтепер ігнорування обов'язкового використання державної мови, приміром, під час засідань сесій міської ради, загрожуватиме штрафом на кругленьку суму.
З 16 липня 2022 року порушники мовного закону, зокрема, з числа представників органів місцевої влади та самоврядування, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше.
За повторне протягом року порушення — штраф у розмірі від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-11900 грн).
Нагадаємо: 2 серпня у Первомайську в рамках проєкту «Медіатори громад» Гард.City провів круглий стіл на тему: «Мова — духовна зброя нації». Захід традиційно відбувся в приміщенні краєзнавчого музею.
