У дев'ятнадцять років Олег Матяш добровільно пішов служити до лав ЗСУ. Загинув 3 березня 2022 року поблизу Миколаєва у нерівному бою з російськими агресорами.
З проханням розповсюдити петицію до редакції звернулися рідні Героя.
Звання Героя України — Олегу Матяшу
Україна не забуває своїх синів, які поклали життя за її захист. Посмертно Олег Матяш отримав звання Почесного громадянина міста Обухів.
Мешканців Миколаївщини ми просимо приєднатися до підпису петиції за звання Героя, адже своє молоде життя Олег поклав, захищаючи наш Миколаїв на початку повномасштабного вторгнення. Підписати петицію можна за посиланням.
«Шановний пане Президент! — йдеться у тексті документа. — Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму синові, військовослужбовцю ЗСУ, старшому солдату Матяш Олегу Івановичу, 24.11.1999 року народження.
Олег народився на Полтавщині, Миргородський (Лохвицький) район, с. Риги, та у 2006 році переїхали до с. Старовірівка, Куп'янського району, Харківської області, де він і мешкав до останнього.
Він завжди хотів бути десантником, призваний 09.10.2019 року Дворічанським військовим комісаріатом. Проходив строкову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді в/ч А2582 (м. Чернівці) на посаді «старший водій другого десантно-штурмового взводу першої десантно-штурмової роти третього десантно-штурмового батальйону». Позивний Метелик.
20.01.2020 року підписав контракт та був направлений для подальшого несення служби в зону АТО (ООС) місто Станиця Луганська, де знаходився до 2021 року. Під час знаходження в зоні АТО неодноразово ходив в розвідку з розвідгрупою. Знаходячись на бойовому посту, виявив просування ворожої групи, яка зайшла з тилу позицій, чим врятував своїх побратимів, які разом із ним знешкодили ворога, отримав легку контузію, але продовжив сумлінно виконувати бойові завдання. Після АТО до повномасштабного вторгнення РФ продовжив нести службу за місцем дислокації в/ч А2582.
Загинув 3 березня 2022 року, виконуючи бойове завдання: вступили в нерівний бій з російським спецназом, який перевищував у живій силі в п'ять разів (разом з побратимами врятували сім'ю з маленькими дітьми, яких тримали в полоні в погребі та не дали можливості ворогові продвинутися вглиб півдня України) Миколаївська область Вознесенський район село Андрійчикове. Назавжди 22 роки. Учасник бойових дій.
Був нагороджений грамотою, нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі третього ступеня», орденом «За мужність третього ступеня» (посмертно).
Я пишаюсь своїм сином, його незламністю та патріотизмом і вважаю, що Матяш Олег Іванович — справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно) із врученням ордена.
Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав найцінніше — своє життя — за Україну! Слава всім, хто боронить та захищає Україну! Слава Україні!».
