У Первомайській гімназії №5 пройшов щорічний фестиваль казки. В цьому році він співпав із Різдвом і став своєрідним підбиттям підсумків року та психологічним розвантаженням для присутніх. А рефлексією став збір коштів на потреби ЗСУ. Назбирали чотирнадцять тисяч і передали їх волонтерам. Журналістка Гард.City розкаже, як все було.
Передмова
За кілька днів до фестивалю — дзвінок від директорки закладу Наталії Короткової:
— Наталко, я дуже хочу, щоб ти завітала до нас на фестиваль казки, просто так, аби відпочити, — запропонувала вона мені. — Буде багато гостей, та і діти готуються.
— Ой, не знаю, чи буде час для відпочинку, — відразу заперечила я — та і раптом забуду.
— Нічого, я нагадаю, — прозвучало у відповідь.
Про себе подумала: кінець року, купа справ, не знаю, чи встигну. Та на всяк випадок пунктик такий собі зафіксувала. За вихідні, звісно, призабулося. А в понеділок зранку дзвінок — нагадування. Ну, як не піти, коли так турботливо кличуть.
Експрес-екскурсія гімназією
І ось я в гімназії. У фойє зустрічає директорка. Коротко розповідає про новинки у школі. Пригадую, що не була тут з моменту останньої волонтерської поїздки на Херсонщину. Тож експрес-екскурсія дуже доречна. Підходжу до Стіни Пам’яті, де увіковічені герої сучасної війни, випускники школи. Оглядаю банер, де інформація про школу майстерності, звертаю увагу на стіну калейдоскопу творчості школярів та на матеріали про шкільну родину. «Це все нові активності й потужна робота колективу», — фіксую для себе. І ось я уже перед актовою залою. Тут гамірно. Сходяться гості, щиро вітаються і заходять всередину глядацької зали. Серед присутніх багато знайомих освітян, волонтерів, друзів, військовослужбовців, дітей та батьків. Радію зустрічі з колежанками Катериною Пасічник, Наталею Вдовиченко, Тетяною Гаврилюк, Оленою Орляк, Ольгою Клочковою, Іриною Сисоєвою та іншими. Охоплює відчуття тепла, радості й розуміння: я там, де треба. Подумки дякую за запрошення. Звертаю увагу на новорічну ялинку, на сценічний антураж та на волонтерську скриньку. А ось і артисти. Вони помітно хвилюються. Бажаю їм плідного виступу і підбадьорюю.
Казковий фестиваль допоміг волонтерам зібрати кошти
І ось нарешті початок. Директорка представляє гостей, коротко розповідає про цьогорічні досягнення. А їх чимало: призові місця в міжнародному конкурсі імені Яцика, у творчих дитячих конкурсах різних рівнів, перемога в міському конкурсі «Чисте місто». Це подяки від громадських організацій та благодійних фондів за співпрацю та волонтерство. До речі, гімназія увійшла до списку 45 шкіл України, які отримали від донора обладнання на клас безпеки. Це і проведення інтернету у кабінети, проєкт «Мурали», нові ноутбуки, ремонт в укритті. Це методична робота. Словом, все свідчить про потужну діяльність педагогічного колективу та про співпрацю з різними інституціями. Особливий акцент на волонтерстві, бо протягом останнього року зібрали й передали не одну тонну гуманітарки на потреби бійців, жителів деокупованих територій та не одну тисячу гривень на закупівлю обладнання військовим.
Яка дійсність, така й казка
Тепер казковий фестиваль. І він як можливість допомогти волонтерам зібрати кошти на шини для автівки військової медичної бригади, яка вивозить поранених з поля бою. Цим збором опікуються волонтерки Олена Орляк та Ольга Клочкова. Вони присутні в залі і уважно спостерігають за подіями на сцені. А там уже вирує справжнє дійство. Оживають герої відомих і маловідомих казок. Через алегоричні образи демонструються сучасні реалії. І найцікавіше: автори та режисери — звичайні педагоги, класні керівники п’ятикласників. Це Ольга Ключенко, Олена Липа, Володимир Глушко та Тетяна Гаврилюк (керівниця драмгуртка). Оператори та звукорежисери — завучі школи Катерина Пасічник та Любов Степанова.
Кажуть, яка дійсність, така й казка. Тож говорили й демонстрували сучасні події, звісно, через алегорію. Але, в казці, хоч і вигадка, та натяк справжній. Тож важливі теми сьогодення сприймалися легко, доступно, з вірою у щасливий кінець. Хоча присмак гіркоти все ж був. Боляче, що нашим дітям дісталася така жахлива реальність. Втім, нічого не буває в цьому житті просто так. Переживаючи нинішні реалії, ми стаємо більш загартованішими. А ще приходить усвідомлення, що після складного періоду наступає стабільність та мир. Все, як у казці: добро запанує над злом, а наші діти житимуть в мирній та квітучій Україні.
Рефлексією ж на фестиваль казки стали зібрані кошти на потреби ЗСУ. 13 973 гривні передані волонтерам і уже витрачені за потребами.
Різдвяна історія п’ятикласників із п’ятої гімназії має стати прикладом для інших: як жити, навчатися, волонтерити і наближати Перемогу. А я щиро дякую лідерці школи Наталії Коротковій за позицію, за Україну і, звісно, за запрошення.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
