У травні 2023 року Гард.City провів історичне дослідження щодо кам'яних хрестів на старовинних козацьких цвинтарях Ольвіополя та Богополя, що перебувають у занедбаному стані. Чи змінилася ситуація за півроку: дивіться фото.
Козацькі хрести Ольвіополя та Богополя — історичний скарб усього Півдня України
У травні 2023 року Гард.City опублікував дослідження про старовинні козацькі цвинтарі Ольвіополя та Богополя, де донині збереглися кам’яні хрести, які є нашою історичною спадщиною.
Ці козацькі хрести, як і більшість старовинних цвинтарів України, не мають статусу пам’яток, тому про їхнє збереження ніхто не дбає. Унікальні пам'ятки, існування яких вщент руйнує російські колоніальні наративи про південь України, самі поступово руйнуються через негоду та час.
Утім, у нашій країні є позитивний досвід збереження таких пам'яток. У квітні 2021 року найстаріше козацьке кладовище Одещини, Сотниківське, було занесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток Міністерством культури та інформаційної політики України та набуло статусу історичної пам'ятки. До того цвинтар у належному стані декілька років підтримували місцеві краєзнавці та активісти. Також із небагатьох цвинтарів, які мають статус пам'ятки, — козацькі кладовища у селі Буша Вінницької області. Загалом же в Україні понад 600 старовинних цвинтарів, які позначені на мапі активістами команди Україна Інкогніта.
Козацький хрест. Ольвіополь. Жовтень 2023
Первомайськ має позитивний досвід збереження історичної спадщини краю
Наше місто також має деякий позитивний досвід у збереженні своєї історичної спадщини. Улітку 2023-го на старому Вознесенському кладовищі Первомайська впорядкували місце, де був зведений родинний склеп родини Ганів — шанованих у місті підприємців, котрі зробили грандіозний внесок у розвиток не тільки міста, але і всього Півдня України.
У відповідь на запит краєзнавця Володимира Войтенка міський голова Олег Демченко дав доручення управлінню ЖКГ впорядкувати поховання німецького підприємця Августа Гана. Місце родинного склепу Ганів розчистили від чагарників, що можна побачити на фото у публікації.
Після травневої публікації та особистого усного звернення до чиновників на зустрічі у мерії міська влада звернула увагу на проблему, пообіцявши подбати про збереження ольвіопольських та богопольських кам’яних хрестів. Тож через півроку після публікації журналісти Гард.City вирушили перевірити стан цих локацій.
Як нині виглядають козацькі цвинтарі в Ольвіополі та Богополі
Зелена весняна трава перемінилася на пожовклу осінню, а з дерев облетіло листя. Але це й усі зміни, які журналістки спостерігали на обох старовинних цвинтарях.
Кам'яні хрести перебувають приблизно у такому ж стані, як і півроку тому: деякі ще стоять у сухій по коліно траві, деякі нахилилися, а деякі вже впали. Декотрі розламалися чи розкололися.
На старому цвинтарі Ольвіополя чимало сміття. Скрізь бите скло, пляшки. А деякі пам'ятники підперті цим сміттям. На вигляд тим самим, що лежало там і навесні.
Частина трави була випалена, ймовірно, місцевими мешканцями. На тій ділянці немає високих заростей, і у новій травичці стали помітні ще декілька хрестів, які вгрузли в землю і у травні були непомітні у високій траві.
Серед кам'яних хрестів Ольвіополя є унікальні, дуже красиві: схожі на сонце, квітки та із загадковими отворами, про призначення яких міркували краєзнавці із експедиції України Інкогніта у грудні 2022-го.
Так писали дослідники про ольвіопольські хрести.
Ситуація на Богополі не набагато краща. Тут менше сміття, проте стільки ж сухої трави по коліна.
Написи на кам'яних хрестах потихеньку стирають дощі, вітри та час. Розібрати можна лише окремі літери.
Не можна допускати, щоби, подібно цим написам, стиралася наша історична пам'ять. Історія — потужний захист від ворогів, які століттями намагаються стерти національну ідентичність українців.
Тому необхідно приділити увагу цьому давньому скарбу, котрий є у нашому місті. Поки не пізно. Тепер редакція писатиме звернення до міської та обласної рад та до Міністерства культури та інформаційної політики України з вимогою подбати про збереження кам'яних свідків української історії.
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
