У листопаді 2023 року в Нідерландах пройде Відкритий чемпіонат світу з кіокушин карате серед дітей, юніорів та дорослих у розділах «куміте» та «ката» — KWF World Kyokushin Karate Championships. На змагання готуються четверо спортсменів із Первомайської федерації. Про амбітні плани та про сьогодення журналістка розпитала у тренера Юрія Галімона.
Первомайській федерації кіокушин карате у 2023-му — вісімнадцять. У скарбниці завоювань спортсменів сотні змагань та перемог. Мають у своїх рядах чемпіонів світу: 2018 року — Казахстан, 2021 — Польща; чемпіона Кубка світу — Болгарія, 2019; срібних призерів чемпіонатів світу — 2017, Японія, 2021, Польща; бронзових призерів — 2019, Болгарія, 2021, Польща. Це результат, за словами тренера Юрія Галімона, амбітних планів та наполегливих тренувань. Час війни не змінив намірів спортсменів, навпаки, зміцнив бажання бути лідерами. До всього додалося ще й бажання скорішої перемоги на фронті.
Первомайська федерація кіокушин карате
Спортсмени чітко знають правила, розуміють свою задачу та знають, про що мріють
У спортивному комплексі федерації, який, до речі, спортсмени зробили власними руками, людно. Я завітала туди під час тренування. Саме одна група змінювала іншу. Все організовано, без метушні і зайвих слів. Спортсмени чітко знають правила, за якими тут тренуються, чітко розуміють свою задачу. Серед них бачу і доньку Юрія та Анастасії Галімона – Анну. Вона із маленької дівчинки уже виросла у впевненого підлітка. Запитую: «Як витримує навантаження?»
Анна Галімон: «Ми тренуємося шість разів на тиждень по півтори години щодня. Тут, на Коротченка, і в центрі. Відпрацьовуємо удари, спарингуємося, тренуємося».
— Важко? – запитую.
— П’ятдесят на п’ятдесят.
— Знаю, що готуєтеся до змагань? Маєш бажання?
— Так, звісно. Це змагання в Києві 24 та 30 вересня. Ми цілою командою їдемо. Настрій веселий і бажання перемогти.
Поруч з Анною ще багато юних спортсменів. Серед них хлопчаки, які мали досвід тренування в Польщі та Чехії, — Іван Журавльов та Роман Резніченко. Запитую, чи є різниця між рівнем занять європейської школи та нашої, вітчизняної? Обидва кажуть, що наші заняття плідніші й результативніші. Обидва збираються на змагання і мають намір продемонструвати гарні результати. Бажаю їм успіху і направляюся до тренера. Починаємо розмову.
Юрій Галімон: «Ми не маємо права на слабинку, не маємо права упустити момент у вихованні дітей»
— Останній період життєдіяльності організації, як і, власне, для всієї країни, є непростим. Випробування на кожному кроці. З якими викликами та труднощами доводиться стикатися і який механізм подолання?
— Період, звісно, як і у всіх, складний. Але все ж таки у нас, у Первомайську, є змога продовжувати тренування, виховувати наших дітей. І це все завдячуючи ЗСУ. Це вони нам дають такі можливості, дають змогу працювати. Цей рік, як і попередній, вибудуваний на одних викликах, але попри все, ми не лише не припинили заняття, а й продовжуємо брати участь у змаганнях. Практично увесь 2023 рік ми провели в змаганнях. Це сім чемпіонатів різних рівнів з прекрасними результатами. У нас було перше командне місце на відкритому клубі у Кропивницькому. Первомайська федерація карате отримала перше командне місце на Київському турнірі в червні цього року. Незважаючи на складні умови, ми продовжуємо далі працювати, займатися і ставимо перед собою високі плани та амбітні цілі. Зараз, про це я вже говорив не один раз і буду говорити, хоч і іде війна, та дітьми треба займатися. Рано чи пізно буде Перемога, рано чи пізно буде мир, а тому ми не маємо права на слабинку, не маємо права упустити момент у вихованні дітей. Саме через це йдемо через терни і впевнений, що результат буде.
Зараз, у вересні, будуть проходити два змагання, на які ми плануємо поїхати. Це все проходитиме у Києві, потім у жовтні — ще три змагання. Де теж ми запланували свою участь: це Львівський турнір, у Кропивницькому і в Полтаві. Тому наразі всі наші спортсмени поділені за різними віковими групами і кожен готується на свої змагання. І найзаповітніша наша мрія — це можливість взяти участь у чемпіонаті світу, який пройде в листопаді в Нідерландах. Туди у нас готуються наші спортсмени Первомайської команди і фаворити нашої збірної. Це Анастасія Давиденко, Станіслав Струкуленко, Анна Мєлега і Георгій Юрьєв. З червня вони уже знаходяться в підготовчому періоді: без вихідних, без канікул, незважаючи на те, що вони ще студенти та школярі. Але все таки амбітні плани мають підкріплюватися значними фізичними навантаженнями. І це наразі є основним для нас.
Анастасія Галімон
— Як витримують навантаження юні спортсмени?
— Навантаження, в принципі, дітьми легше долається. Вони швидше відновлюються, вони більш енергійні, аніж ми. Вони тривалий час знаходяться в процесі. У них є певна спортивна звичка, яка дає можливість легше переносити усі навантаження. Тут інша ситуація: переживання і хвилювання батьків за ситуацію, яка в країні. Вони не вірять в те, що в спорті все вийде, бо постійні перенесення змагань, повітряні тривоги, відвідування різних міст відбувається в стресовому стані. Якщо батьки з нами їдуть на змагання, то це ще куди не йшло, а якщо діти самі, то це уже переростає у проблему. Підготовчий процес — це не проблема, проблема у самій ситуації та у відношенні до неї. Але поки справляємося.
— Підготовчий процес до чемпіонату світу був завжди непростим і фінансово витратним. Цього разу як плануєте вирішувати ці питання? Що цей рік вам віщує?
— Чесно кажучи, останні роки фінансово дуже важкі для батьків, тому що на даний час головними спонсорами спортсменів є тільки батьки. Вони практично усі змагання спонсорували у 2022-му та цьому році. Як ми поїдемо на чемпіонат світу, чесно кажучи, я ще не знаю. Ми готуємося, ми заряджаємося, ми мотивуємося, але фінансово — не знаю. Можливо, зараз скажу непопулярну річ, але іншого виходу не бачу: підемо з простягнутою рукою, але команду в будь-якому випадку відрядимо. Бо ці спортсмени відпрацювали уже більше 9-ти років. І кожен спортсмен мріє стати чемпіоном світу і ставить перед собою амбітні плани. І я як тренер, і батьки, ми повинні все зробити для того, щоб мрії їхні збувалися. Я вірю в те, що все буде добре.
— Щиро бажаю, щоб все вирішилося. А ще подумалося: можливо, нам варто підтримати гуртом спортсменів і допомогти фінансово. Думаю, що це справедливо, бо той, хто трудиться, той має право на реалізацію мрій. А разом ми — велика сила! Українці, представлені в світі, — це сходинка до омріяної Перемоги!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
