Вишиванки для захисників, мілітарі-вишиванки, вишиті композиції з літаками, зброєю та танками — так війна відобразилась на творчості вишивальниць. Ми поцікавились думкою первомайської майстрині Жанни Семененко-Руських щодо цих новотворів.
Сорочки з вишитими байрактарами
«Усе це взагалі не стосується вишивки. Ну не можна вишивати зброю. Самі подумайте: головна функція вишиванки — оберегова. Вона мала вберегти свого власника від усього злого та недоброго. Вишивали її у гарному настрої, з чистими думками та світлими побажаннями. А про що може думати людина, вишиваючи зброю», — пояснює пані Жанна.
Фото: Facebook-стоірнка Верховної Ради України
Проте не для всіх видається дивним бажання придбати сорочку з вишитою зброєю.
«Українська вишиванка — це наш оберіг. Байрактар також став своєрідним оберегом для українського народу у війні України проти росії. І зберіг безліч життів», — прокоментували на сторінці Верховної Ради України у фейсбуці цю вишиванку.
Вишиванки для захисників
Цей проєкт ініціювала майстриня з Черкащини ще минулого року. До нього радо долучились вишивальниці зі всієї України. Головна ідея проєкту — вишити якомога більше оберегових сорочок для наших захисників. Не обов'язково знайомих чи рідних. За хештегом #сорочкадлязахисника у фейсбуці та інстаграмі можна знайти вже вишиті вишиванки-обереги в руках своїх власників.
На думку Жанни Семененко, головне в цьому проєкті те, що майстрині послуговуються традиційно обереговими чоловічими символами і взагалі підходять до цього питання дуже серйозно.
«Найсильнішим чоловічим оберегом у вишивці вважається прямий хрест, а от сварга — жіночий оберіг, і дуже прикро бачити, що сьогодні деякі майстрині, нехтуючи цим, вишивають сваргою й чоловічі вишиванки», — коментує пані Жанна Семенівна.
Вишиванки відомих українців
Світлина Валерія Залужного, який тримає відтворену за фото вишиванкою Степана Бандери, облетіла інтернет. Але первомайська майстриня наголошує на тому, що ні в якому разі не можна просто копіювати композицію. Тим паче це стосується вишиванок непересічних українців минулого.
Фото: Life - NV
«Кожна моя учениця чітко засвоює правило — не копіювати чужі роботи. Це стосується не лише сьогодення, а й минулого. Змінити потрібно бодай щось — колір, додати чи прибрати мережку, наприклад. Надихатись, звісно, можна і треба. Для цього ж в музеях і виставлені експонати. А вже на основі побаченого створювати власні композиції. Це і є продовження традицій та творення нового.
Ну, і давайте так — де Залужний, а де Бандера?! Вони ж походять із зовсім різних регіонів! А обереговою може бути лише сорочка свого, рідного регіону, звідки походить твоя матір та жінки по материній лінії», — пояснює пані Жанна.
Місто-вишиванка
Звісно, події довкола не могли не вплинути на творчість вишивальниць. Хтось лиш раз рік зміг взяти голку до рук. Інші завдяки вишиванню змогли втримати себе при тямі. А дехто відверто гайпує на темі всього українського, видаючи усе вишите на сорочці за сучасну традицію у вишиванні.
У гонитві за всім традиційним та українським дуже легко натрапити на відвертий несмак та «шароварщину», якої ми так активно прагнемо позбутись. Адже перш ніж творити нове, слід вивчити те, що вважаємо традиційним.
Фото: UA-info
«Є ідея створити з Первомайська місто-вишиванку. Для цього потрібно викласти вулиці міста кольоровою плиткою у вигляді орнаменту. Це було б нашою яскравою особливістю», — ділиться амбітними ідеями пані Жанна.
Ось це було б гарним прикладом сучасного трактування вишивальної традиції, вважає майстриня. Те, що надихало б містян та дарувало позитивні емоції. Врешті, вишивка певною мірою є проекцією позитивних емоцій людини на полотні.
Фото: сторінка Наталії Терещенко у Facebook
Зазначимо, подібний приклад вже реалізований у Первомайську. Так, біля артхабу «Вінграновський» знаходиться майданчик з мозаїчним покриттям, викладеним у формі візерунків української вишивки. Зображення створене за проєктом народного художника України, Шевченківського лавреата, художника-монументаліста Анатолія Гайдамаки.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
