Факти про вишиванку

Ірина Гурська

19 травня 2022 09:27

День вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. Свято справді народне та всесвітнє: започатковане чернівецькими студентами не так давно — у 2006 році, за 4-5 років його вже відзначали в усіх містах України, а в 2014 святкування «підхопили» інші країни: Канада, США, Італія, Франція, Німеччина, Румунія, Португалія. З того часу вишиванка стала ключовим елементом наймасовіших святкувань та флешмобів у 60 країнах. 7 фактів, які ви могли не знати про вишиванку, та ще 3 — по Первомайську.

Модник Франко ходив у вишиванці

Першим модником, який поєднав зі звичайним буденним одягом українську вишиванку, був Іван Франко. Чоловічу вишивану сорочку, цей обов’язковий елемент українського національного строю, поет носив з європейським костюмом-трійкою.

Саме в такому вигляді Франко на 20-гривневій купюрі

Традиційна вишивка налічує 200 швів

У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів, серед яких — гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка і багато інших.

Вишиванка – давня-предавня

Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи (VІ ст. до н.е.). Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків («мартинівський скарб»), датовані VІ ст., при дослідженні показали схожість з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.

Фото: Вікіпедія

Вишиванки здавна мають сакральний зміст

Наші предки вірили в те, що вишиванка оберігає їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали символами в тих місцях, де тіло було відкритим: на рукавах, комірах, по подолу, біля сонячного сплетіння. Існували особливі вишиванки для ритуалів та святкових подій. А дітям при народженні дарували сорочку, зшиту зі старої материної чи батькової.

Було принципово важливим, щоб на зворотному боці вишитої сорочки не було вузликів. Вважалося, що вони можуть стати причинами помилок і нещасть в житті людини, яка носитиме цю вишиванку.

Кожному регіону притаманні свої крій, візерунок і колір вишиванок

Однією з найоригінальніших вишиванок вважають борщівську. Вона рясно розшита чорними нитками. За легендами, колись турки і татари знищили практично всіх місцевих чоловіків, тому на знак пам’яті жінки впродовж декількох поколінь вдягали саме такі сорочки.

Фото: Тернопільська газета

В давнину вишиванку не можна було купити

Кожна дівчина, навіть знатного роду, повинна була уміти вишивати. А в селах кожна дівчина-наречена перед весіллям зобов'язана була вишити особливу святкову сорочку для свого нареченого.

Фото: pixabay

Техніка вишивки хрестиком набула популярності в XІX столітті

Популярна нині техніка вишивки хрестиком до XІX століття в українській вишивці не зустрічається. Саме тоді в Україні великий успіх мали вироби фірми Brocar, яка пропонувала набір недорогих, доступних населенню товарів — мила, пудр, парфумів тощо. Успіху фірми сприяли вдалі рекламні акції. Зокрема, на обгортках від мила друкували невеликі схеми для вишивання. Вони здобули величезну популярність в Україні і миттєво перекочували на сорочки. Поширення брокарівських схем призвело до того, що найпопулярнішою технікою вишивки сорочок в Україні того часу став хрестик.

Первомайчани зберігають давні техніки

Первомайська майстриня, берегиня української вишивки Жанна Семененко-Руських застосовує давні традиційні техніки: занизування, вирізування, солов’їні вічка, рахункова гладь, зубцювання, пухлинування, мережки. Більшість з них вже майже не використовується. Однак є майстрині, які дбайливо зберігають ці стародавні способи. Жанна Семенівна також збирає орнаменти, які притаманні саме південноукраїнському регіону.

14 оберегових рушників — у кожну школу Первомайська

У 2020 році в Первомайську 80 майстринь вишили 14 оберегових рушників — у кожну школу міста. Для виготовлення рушників учасницями проекту «І на тім рушникові» використано 40 метрів бавовняного рушникового полотна та 408 мотків муліне, а це 19 тисяч 408 метрів ниток. Застосовано близько 20 вишивальних технік.

Фото: архів Гард.City

Степовому краю притаманна своя кольорова гамма

Вишиванка нашого регіону — південно-східного Поділля — мало досліджена. Одна із дослідниць — первомайська народна майстриня Жанна Семененко-Руських. В її роботах можна відслідкувати характерну для степового краю кольорову гамму: рушники вишиті червоними і чорними нитками, сорочки — спокійними відтінками охри та «білим по білому».

Читайте також: Учасниці проєкту «І на тім рушникові» мають вишити 14 рушників-оберегів для випускників міста