Із діяльністю волонтера Владислава Поплужного обізнані чимало жителів Первомайська, Березнегуватщини, Врадіївки, Доманівки. Знають про нього і в Миколаєві та на Донеччині — цивільні та військові. І звісно, у Львові, де він три-чотири рази на місяць завантажує автівку під зав`язку гумвантажем. Про нещодавні поїздки волонтера читайте на Гард.City.
З перших днів повномасштабного вторгнення Владислав почав возити гуманітарну допомогу з «Центру волонтерства та захисту», пізніше розпочав співпрацю ще з однією організацією — Nova Ukraine. За пів року змінились декілька напарників, Владислав Юрійович обріс знайомствами, дізнався про десятки доль переселенців, десятки трагедій і смертей. На його кармічному рахунку не тільки доставка гумвантажу цивільним чи військовим, а ще й евакуація людей з небезпечних населених пунктів, фізична допомога в ліквідації наслідків обстрілів.
«Як не вигорів і де бере сили продовжувати свою непросту працю?» — це запитання задаю волонтерові вже не вперше за час знайомства, адже він завжди енергійний і сповнений позитиву.
«Мені просто подобається, що я корисний, що можу допомагати. І мені подобається така робота, адже я багато де їжджу, постійно в дорозі. Так я почуваюсь потрібним», — відповідає волонтер.
Про доставку гуманітарного вантажу в обстрілювані села та допомогу людям можна почитати в попередніх матеріалах на Гард.City.
Кожна із поїздок волонтера — це допомога десяткам, а то і сотням людей. У серпні Владислав Поплужний до своєї діяльності підключив свою родину — возили з ним «гуманітарку» і його 84-річний батько, і двоє синів. Нещодавні дві партії вантажу волонтери доставляли в Первомайськ та село Сирове на Врадіївщині:
«Першу партію продуктових наборів я завіз в первомайське «Товариство людей з інвалідністю». Їх було 80 штук. Крім того, підгузки, ковдри. І зараз мені ще видають вантаж як контрагенту — ще 100 коробок, я вже сам тут роздаю на місці — 50 наборів у Первомайську роздав і в Лукашівку завіз 50 штук для переселених осіб. До мене вже багато хто звертається за підгузками, харчами. В другій поїздці мені допомагали мої сини, старшому — 17-ть, меншому — 15 років, допомагали вантажити все. Це вже не вперше вони зі мною їздять. Менший навіть в дорозі на онлайн-уроках був, все як годиться. Повіз цей вантаж на Сирове — повний бус продуктових наборів, дитячого харчування, фруктів. Ліків їм також завіз, і на Врадіївку також аптечку».
«То у вас вся родина волонтерить?» — запитую у Владислава Юрійовича. «Так, і батько, і діти зі мною їздять. Дружина долучається, координує — записує, хто з якими потребами звертається, кому що потрібно, куди що розвезти, та й на роботі вони там теж збирають допомогу. То так, виходить, у нас всі такі», — ділиться Владислав.
Традиційно наостанок Владислав Поплужний говорить, що вся ця справа можлива завдяки усім небайдужим: «Дуже дякую за допомогу та підтримку організаціям «Центр волонтерства та захисту», Nova Ukraine, а також нашим неймовірним людям — голові Сировського старостинського округу Сергію Базаренку, Євгену Дьяченку, Володимиру Довганю, Вадиму Остапенку, Андрію Павленку. Кожен із них робить свій цінний внесок в добру справу».
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
