В півгодині їзди від Первомайська, на кордоні Миколаївської та Кіровоградської областей, розташований Музей Ракетних військ стратегічного призначення — один із унікальних військових музеїв, заснований у 2000 році як філія Центрального музею Збройних Сил України, — нині Національного військово-історичного музею України.
Як створювався музей
Я двічі відвідувала цей музей і мені дуже сподобалася майже 2-годинна екскурсія. Але особливе враження, за моїми спостереженнями, музейний комплекс справляє на школярів: для них це справжні військові пригоди. Тільки й чути вигуки: «Ух ти!» Тож якщо надумаєте побувати в музеї, обов’язково беріть із собою дітей — для них це буде корисно, пізнавально, цікаво. Незабутні враження залишаться і у вас, дорослих.
Музей унікальний, крім України, трохи схожий є лише у США. Але наш відрізняється: в часи ракетно-ядерних перегонів, що відбувалися в рамках протистояння Радянського Союзу та Сполучених Штатів, тут знаходився командний пункт із «червоною кнопкою».
Пересічній людині важко зрозуміти, навіщо потрібні були ракети, та ще у такій величезній кількості, коли весь світ досі з жахом згадує трагедію Хіросіми й Нагасакі, у якій загинули 160 тисяч мирних жителів, а ще десятки тисяч залишилися інвалідами. Уявіть, що однієї ракетної бази було достатньо, щоб знищити увесь світ. Такої, наприклад, як була поряд із містечком Побузьке у Кіровоградській області.
Тамтешні мешканці навіть уявлення не мали, яка смертоносна зброя розташована навколо. А це були шахтно-пускові установки 309-го ракетного полку 46-ї Нижньодніпровської ракетної дивізії 43-ї Ракетної армії. Ці ядерні монстри стояли тут в режимі підвищеної секретності, замасковані під склади, комори та корівники, охоронялись вони дуже суворо, і до розвалу СРСР викачували кошти із народу.
Ті часи скінчилися. В 1996 році Україна офіційно втратила ядерний статус, ракети порізали, шахти знищили. Україна позбулася ядерної зброї. 30 жовтня 2001 року було підірвано останню шахтно-пускову установку міжконтинентальної балістичної ракети РС-22 (88-24 «8са1ре1»), а центральну бойову стартову позицію уніфікованого командного пункту 309-го ракетного полку 46-ї ракетної дивізії 43-ї Ракетної армії з наземним обладнанням і різноманітними допоміжними механізмами ракетного комплексу «ОС» (поодинокий старт) було збережено в робочому стані і перетворено на музей.
Шлях до його створення був дуже непростим. Проти були американці, росіяни — особливо (адже багато експонатів музею в РФ ще досі стоять на озброєнні). Але дипломатичні зусилля дозволили залишити кілька метрів шахтно-пускової установки (решта установок були знищені всі до одної), підземний командний пункт з колишньою ядерною кнопкою, потерни (підземні коридори) та наземні будівлі. Пізніше на територію музею звезли зразки техніки, яка обслуговувала ракетну армію, зразки ракет та ракетних двигунів.
Серед найбільш цікавих експонатів музею — ракета Р-12 («бабуся» із Карибської кризи), крилаті ракети Х-22Н, Х-22НА, Х-22МП, а особливу цінність становить найстрашніша та найбільша ракета в світі РС-20В (SS-18 «Satan», народна назва – «Сатана»). Сатана – ракета, яка важить 211 тонн, має довжину 34 метри, діаметр 3 метри, 10 бойових блоків. Але, звичайно, у музеї стоїть її учбова модель.
Що можна побачити в музеї
Бойова стартова позиція з шахтно-пусковою установкою, командним пунктом запуску ракети шахтного базування, наземним обладнанням (холодильний центр, енергоблок, вартове приміщення з автоматизованими системами охорони) і допоміжними механізмами ракетного комплексу «ОС», які збережені у первісному вигляді.
На території бойової позиції — експозиція спеціальної ракетної техніки. Утримують технічне обладнання і механізми у робочому стані колишні офіцери-ракетники, які несли бойове чергування на зазначеному ракетному комплексі.
Шахтно-пускова установка — це шахта завглибшки 35 метрів, високозахищена фортифікаційна споруда. Вона виконана з апаратурним відсіком, захисним пристроєм, стаканом. Загальна вага захисного пристрою становить 121 тонну. Безпосередньо до стакана шахти був підвішений контейнер з ракетою РС-22. Ці комплекси перебували на бойовому чергуванні з 1989 по 1999 рік. Поруч із шахтно-пусковою установкою знаходиться макет головної частини ракети РС-22 (СС-24).
Конструкція шахти командного пункту виконана аналогічно шахті пускової установки і так само захищена. Її глибина становить 40 метрів.
Командний пункт — це металевий контейнер завдовжки 33 метри (діаметр 3,3 м), вага 125 тонн, який має 12 відсіків. У всіх відсіках знаходяться апаратура та обладнання, яке виконувало свої особливі функції. Бойова обслуга у складі 2-х осіб постійно несла бойове чергування в 11-му відсіку на 30-метровій глибині протягом 6 годин почергово. Для доставки бойової обслуги до місця бойового чергування в командний пункт використовувався вантажопасажирський ліфт. Командний пункт міг надійно функціонувати в різних умовах, у тому числі в автономному режимі протягом 45 діб.
Вартові приміщення призначались для охорони і оборони об’єктів позиційного району. Вартове приміщення – це споруда, яка складається з підземної та наземної частин. Вхід у вартове приміщення здійснюється через люк потерни. Зміна у кількості 2-х військових несла бойове чергування протягом тижня і постійно знаходилась в середині вартового приміщення. На даху вартового приміщення встановлена баштово-кулеметна установка, в якій знаходився кулемет Калашникова ПКТ. Така ж баштово-кулеметна установка знаходиться на даху споруди №6, в якій перебувала чергова зміна.
На території бойової зони є експозиція спеціальної техніки для обслуговування ракетної бойової позиції.
Експозиційні зали музею розкривають відвідувачам історію 46-ї ракетної Нижньодніпровської орденів Жовтневої Революції Червонопрапорної дивізії. Дивізія розпочала бойовий шлях у роки Другої світової війни і завершила його у жовтні 2001 року, залишивши для нащадків Музей Ракетних військ стратегічного призначення.
Експозиція нагадує про небезпеку ядерної зброї
Експозиція музею вказує на небезпеку, що загрожує світові. Коли ходиш кімнатами музею, бачиш зброю, яка не так давно могла знищити планету, то розумієш, яка страшна загроза для людства все ще схована у підземних бункерах ядерних держав світу, а відтак усвідомлюєш хиткість Землі й нашого з вами життя.
Музей включає в себе майже 3000 об'єктів, число яких постійно зростає і урізноманітнюється. Тисячі відвідувачів приїздять сюди щороку. Поруч з експозицією розташований міні-готель і кафе.
При підготовці матеріалу використані дані з сайту Музею Ракетних військ стратегічного призначення.
Адреса музею: Кіровоградська область, Голованівський р-н, смт Побузьке.
Центральний офіс музею: Миколаївська обл. м. Первомайськ, вул. Одеська, 113.
Замовлення екскурсій за телефонами: +38 (05161) 73-230; +38 (05161) 73-972; +38 (05161) 73-218; +38 (05161) 5-48-96; [email protected].
