«Надихаюсь всім, що навколо» – понад шість років Мар'яна Баранюк займається виготовленням біжутерії. Зізнається, що спершу роботи були далекими від ідеалу та з часом вдалось досягти такого рівня, коли прикраси почали замовляти стилісти та моделі.
З чого все почалось
Закінчила економічний факультет. Працювала за фахом, пішла в декрет і зрозуміла, що повертатись у професію не хочу. Живу на Богополі з чоловіком та донькою.
Я завжди цікавилась біжутерією, помічала на людях красиві прикраси, оригінальні поєднання. Довгий час не було чіткого розуміння, як це використати у житті. Якраз був бум на прикраси Dolce&Gabbana, обручі, масивні сережки, і я вирішила спробувати.
Основною складністю була відсутність у нашому місті магазинів з необхідними мені матеріалами. Все доводилось замовляти в інтернеті. Це і зараз залишається проблемою, та я вже сформувала свою базу магазинів.
Основи вишивки я знала завжди. Мама викладала уроки праці в школі. Якщо виникали труднощі, не знала, як саме працювати з цим матеріалом, знаходила на YouTube майстер-класи. Наприклад, робота з канителлю (тонкий позолочений чи посріблений дріт) – знайшла відео і потім на практиці опанувала. Live-майстер – сайт з уроками.
Рік-два пішли на те, щоб навчитись виготовляти прикраси ідеально. Останні два роки я повністю задоволена якістю своїх виробів: зовнішнім виглядом, виворотом.
Перша робота була дуже смішною, це було жахливо. Я попросила допомоги у мами – потрібно було приклеїти каміння до обруча. Смішно, що ми саме клеїли: клей розтікався, все виходило за кордони. Тепер соромно, я навіть закрила той альбом, щоб ніхто не бачив фото. Зараз всі деталі пришиваю.
Коли починала було важливо, щоб ніхто зі знайомих не знав про це і перші клієнти були не зі «своїх». Здавалось, що друзі створять ефект, що в мене все виходить чудово, а так не буде. Приблизно через три місяці я сказала, чим займаюсь.
Спершу всі ставились до мого захоплення скептично. Я ж поставила перед собою ціль – займатись лише цим і щоб прикраси приносили мені дохід.
Особливості роботи
Фізично це дуже важко. Дехто думає: що там такого, сів і вишив, саме задоволення. Звісно. Це задоволення, однак чим довше працюєш, тим більше навантаження на спину та очі. Рятує те, що робота дійсно подобається, це нівелює всі труднощі. Ти бачиш, як ідеї стають цілком реальними прикрасами.
Люди не цінують ручну працю. Особливо це стосується жителів маленьких міст. Треба красиво і дешево. Вони не розуміють, що на створення брошки я витрачаю 4 години і вона не може коштувати 100-200 грн. Люди з великих міст ставляться до цього з більшим розумінням.
Мій заробіток мене задовольняє, повертатись у банківську сферу не хочу і не планую. Я розумію, що якби працювала увесь день, то заробляла б на порядок більше. Порівнюю ціни у інших майстрів: в мене нижче. Хочу вивести ціни на рівень, який відповідав би якості виробів.
Копіювання чужих робіт для мене табу. Можу зробити схоже, але обов’язково щось змінимо, щоб не дублювати повністю. Майстрів дуже багато, робіт безліч – можна надихнутись і створити щось своє.
Проблема в тому, що жоден майстер не зможе довести своє авторство. Наприклад, майстер створює броші певного типу, виставляє на продаж, а їх починають копіювати та виставляти нижчу ціну. І з цим нічого не вдієш. З іншого боку, що робити людям, які не можуть оплатити оригінал, чому б не придбати копію.
Організація роботи
Спершу я брала багато замовлень, нікому не хотіла відмовляти. Зараз можу відмовити чи попросити написати через два тижні. Планую своє навантаження так, щоб не хвилюватись через терміни. Розплисую роботу на місяць вперед і це мене влаштовує. Хто захоче, зачекає.
Працюю сама. Спробувала долучити маму, вона вміє вишивати. Зрозуміла, що легше все зробити самій. Багато клієнтів не усвідомлюють: коли працюєш сам, виконати замовлення терміново неможливо. Треба зібрати матеріал, сформувати ідею.
Працюю тільки вдень, пару годин. Перша половина дня для роботи, друга – для родини: воджу доньку на гуртки, займаюсь спортом. Вночі не працюю взагалі. Ніч тільки для сну.
Обов'язково залишаю декілька днів суто на втілення власних ідей. Я роблю це для себе. Улюблена така робота з останніх – птах з пір’ям, метелик з пір’ям. Мені подобається поєднувати різні матеріали.
Намагаюсь обмежити асортимент. Складно постійно перемикатися з одного на інше. Це ще й затратно, бо кожен окремий вид прикрас вимагає різних матеріалів. Доводиться замовляти в окремих магазинах, адже зібрати все необхідне в одному не вдається. Великі витрати на доставку.
Виділила для себе три магазини з матеріалами, назву яких нікому не скажу. Знайти їх було дуже складно. Здається, в інтернеті є все, та зібрати повністю всі матеріали необхідні, скажімо, для брошки, в одному магазині бувало складно. На AliExpress є різні магазини – з чудовою якістю, де справжнє скло. Матеріали приходять в ідеальному стані, не пошкоджені.
Тішусь, що вдалось перейти повністю на медичну сталь. Вона не така дорога як срібло та золото, але не темніє з часом, не викликає алергію. Тільки нею й користуюсь.
Дійшла висновку, що найбільше мені подобається працювати з індивідуальними замовленнями. Людина чітко знає, що хоче і одразу забирає готову прикрасу. Це краще, ніж робити цілу партію чогось однакового.
Дуже багато часу витрачаю на ведення Instagram-сторінки – 2-3 години щодня. Хочеться менше та поки не виходить. Потрібно виставляти сторіз, щоб бути постійно на виду. Хочу зняти якийсь мк та фізично не вистачає на це часу.
Ціноутворення
Вартість готового виробу вираховую за матеріалами та витраченим часом на створення. Сережки коштують від 250 грн, якщо простий дизайн. Брошки від 350 грн. Якщо клієнт хоче додати Swarovski чи прикраса має незвичний дизайн – буде дорожче. Нещодавно виконувала замовлення, яке ніколи не забуду: збирала прикрасу 12 годин – 3 дні підряд по декілька годин. Відповідно і вартість її була високою.
Година моєї роботи коштує приблизно 100 грн, це дуже мало. За приблизними підрахунками, година ручної роботи має коштувати мінімум 10$. Проблема саме у ринках збуту, якби ж можна було співпрацювати з кимось на постійній основі. Хоча, можливо у всіх творчих людей так. Часом люди запитують чи можу зробити щось. Я погоджуюсь, починаю продумувати ідеї, малювати, доходить до оголошення вартості, а клієнт відмовляється, бо дорого. А я вже витратила свій час на розробку.
Як замовити?
Зв’язатись зі мною можна через інстаграм та фейсбук. Більшість клієнтів приходять з Instagram. Знаходять мене завдяки рекламі, спільним творчим проєктам з фотографами. З Facebook складніше – дивляться, питають та продажів там майже немає.
Виставляла свої роботи на сайті Скриня.ua. Трохи цікавилась міжнародною платформою Etsy та ще не розібралась до кінця, як з нею працювати. Це досить перспективно, бо вона розрахована на іноземних клієнтів, а вони цінують ручну працю і знають її вартість. Наприклад, там середня вартість брошки 50$, виставити тут таку ціну не виходить, бо вона буде лежати.
Мені простіше поставити трохи меншу ціну, щоб був рух. Є майстри, твори яких ніби в музеї – люди дивляться і чекають знижок. Мені таке не подобається.
Досвід співпраці
Стилісти та моделі мені повністю довіряють. Я співпрацювала з Анною Максимовою, вона працювала на Ukrainian Fashion Week. Зараз веде на одному з телеканалів вранішню передачу про стиль. Ми з нею співпрацюємо з 2014 року. Останній виріб, який я створювала для неї – сережка птах. Разом з Анною ми вигадуємо цікаві прикраси. Звісно, місцевим нікуди вдягнути екстравагантну прикрасу, а прийти на Ukrainian Fashion Week в чомусь незвичному – норма.
Особисто ми не знайомі, клієнтки самі знаходять мене в Instagram. Саме так мене знайшла російська модель plus-size Діляра Ларіна, для якої я зробила великий мереживний кокошник.
Натхнення
Надихаюсь всім, що навколо. Сподобалось поєднання кольорів червоного з рожевим на люстрі, я його собі занотовую у блокнот. Можу побачити щось в одязі, у дизайнерів, якісь деталі одразу замальовую. Часом клієнт каже «хочу щось подібне» і вже в процесі подальшого спілкування виникає ідея.
Подобається український бренд Guzema, дизайнерка Олена Романенко. Вона створює прикраси для зірок паризького тижня моди. Мені імпонує її стиль, як вона веде свій аккаунт – стильно, естетично. Люблю, коли людина все робить з душею.
В моді асиметрія, тваринні та флористичні мотиви, жіночність. Масивні ланцюги та натільні ланцюжки – прикраса купальника.
Мрії
Мрію перейти на використання камінців Swarovski. Розумію, що наразі це нереально. Зараз я використовую кришталевий камінь і він мені подобається та все рівно, наживо камінь Swarovski прямо сяє, завдяки спеціальному дзеркальному покриттю. Зупиняє ціна: один камінчик може коштувати 100-200 грн, додати інші матеріали, мою роботу, виходить мінімум 1000 грн. Тому поки це лише мрія.
Мрію про співробітництво зі світовими зірками. Колаборації на тижнях моди. Я розумію, що це не так вже й складно, просто потрібно бути в Києві чи Одесі. Дистанційно це організувати важче. Чудово й те, що перебуваючи у маленькому місті, мені вдається знайти цікаві проєкти. Я відправляю прикраси, їх фотографують та надсилають назад. Та все ж, у маленькому місті значно менше можливостей.
