Олександр Шумілін — первомайський велосипедист-ентузіаст. Серед велосипедистів він відомий як Шуня, і у серпні взяв участь у веломарафоні Париж-Брест-Париж. В рамках цього велозаїзду подолав 1200 км за 88 годин.
Про бревет Париж-Брест-Париж вперше дізнався в 2013 році на велогонці в Одесі. Через те, що в змаганнях момент суперництва йому ніколи не подобався, стало цікаво. Олександр постійно повторює, що бревети — це не гонка, адже на фініші немає ні перших, ні останніх. Головний твій суперник — ти сам, незважаючи за скільки часу ти подолав відстань, всі спілкуються на рівних.
Підготовка
Декілька останніх років я готувався до цієї події. До речі, це найстаріший і наймасовіший з усіх бреветів. Вимог до велосипеда ніяких немає, але згодом ти розумієш, що якщо хочеш не тільки взяти участь, а ще й фінішувати, він має відповідати певним критеріям. Тож треба фінансово вкластися в апгрейд. Але щоб потрапити на цей захід, потрібно обов’язково отримати звання суперрандоннера, тобто за рік проїхати бревети відстанню 200, 300, 400 і 600 кілометрів. З 2013 року я шість разів отримував таке звання, а взагалі щорічно брав участь у бреветах від чотирьох до шести разів. Перший мій досвід був на лігераді.
Лігерад. Одеса. 2013 р.
У Первомайську в мене є однодумці-теоретики, тобто вони розуміють мене, але з певних причин не хочуть брати участь у таких заходах. Однодумці-практики знайшлись в Миколаєві і ми зареєстрували офіціальний клуб randonneurs.mk.ua. Реєстрація офіційного клубу спростила життя всім учасникам, адже тепер не треба їздити Україною, щоб взяти участь у бреветі. Ми їх проводимо самі і запрошуємо всіх охочих. У 2019 році наш клуб ініціював 7 бреветів і ще один буде в вересні. Маршрути переважно пролягають Миколаївщиною і Херсонщиною.
Первомаєць у Франції
До Парижа дістався автобусом. Літаком було б швидше, але разом з велосипедом — проблематичніше. Рандоннери зі Львова запросили до своєї компанії. Отже, 30 велосипедистів і 30 велосипедів їхали в одному великому орендованому автобусі зі Львова до Парижа дві доби.
Париж. Багет. Lviv Bicycle Club
Коли ми дісталися Парижа, мали час на відпочинок і для екскурсії. Звісно, що ми проїхали і побачили визначні місця.
Мене цікавила Франція зсередини. Старт бревета починався в передмісті Парижа і маршрут пролягав через невеличкі містечка. Це саме те, за чим я їхав. Для жителів ця подія — свято, яке проходить раз на чотири роки. Протягом всього маршруту велосипедистів вітали і підбадьорювали люди різного віку і вдень, і вночі. Це дійсно заряджало. Французи залишали біля будинків пляшки з водою, бутерброди і смаколики, а хтось обмінював їх на сувеніри. Так я познайомився з чоловіком, який багато років колекціонує сувеніри рандоннерів з усього світу і не має жодного від українців, але скоро там з’явиться листівка з півдня України.
ПБП-2019
Було нелегко подолати таку відстань, але я ж готувався. До цього бревету я двічі проїжджав на велосипеді по 1000 км. Тому я був впевнений, що мені це під силу. Їхати Францією значно безпечніше, ніж Україною. Тут зараз мова не про стан доріг навіть, а про ставлення до велосипедистів. Скрізь дороги дуже вузькі, але автомобілісти об’їжджають тебе на великій відстані. В місцях, де обгін неможливий, водій терпляче їде за тобою і не сигналить. Щоб подолати 1200 км і приїхати вчасно, доводилось їхати вночі. Французькі провінції майже скрізь освітлені, тож мій ліхтар залишився без діла.
Що далі?
Брест. Франція
Це був вибух емоцій, піднесений настрій і ні в якому разі не спустошення. Адже це була тільки одна з декількох мрій. Мені дійсно хотілося б повернутися туди через 4 роки. Але я не впевнений, що за 4 роки втримаю таку саму фізичну форму. Також є фінансова сторона питання. Зараз мрію про мандрівку в 4000 км майже через всю Європу.
