Що ви знаєте про Лесю Українку? Дуже простий тест про життя видатної письменниці

Лариса Петрівна Косач — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, піонерка українського феміністичного руху. В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Лариса Петрівна Косач — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, піонерка українського феміністичного руху. В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Лариса Петрівна Косач — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, піонерка українського феміністичного руху. В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському.

У дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять — написала свій перший вірш.

Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському.

У дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять — написала свій перший вірш.

Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському.

У дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять — написала свій перший вірш.

Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця під псевдонімом Олена Пчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок».

Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця під псевдонімом Олена Пчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок».

Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця під псевдонімом Олена Пчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок».

Леся Українка написала «Стародавню історію східних народів» в 1890-1891 рр. для своєї молодшої сестри Ольги. В 1910-1911 рр. Леся Українка повернулась до цього рукопису, переглядала його і мала намір його видати. В листі до сестри Ольги від 1 (14) жовтня 1911 р. Леся Українка вказувала: «Назвати її слід: «Історія давніх народів Сходу. Зложила Леся Українка по Менару, Масперо і інших»». Але за її життя книга так і не була надрукована.

Леся Українка написала «Стародавню історію східних народів» в 1890-1891 рр. для своєї молодшої сестри Ольги. В 1910-1911 рр. Леся Українка повернулась до цього рукопису, переглядала його і мала намір його видати. В листі до сестри Ольги від 1 (14) жовтня 1911 р. Леся Українка вказувала: «Назвати її слід: «Історія давніх народів Сходу. Зложила Леся Українка по Менару, Масперо і інших»». Але за її життя книга так і не була надрукована.

Леся Українка написала «Стародавню історію східних народів» в 1890-1891 рр. для своєї молодшої сестри Ольги. В 1910-1911 рр. Леся Українка повернулась до цього рукопису, переглядала його і мала намір його видати. В листі до сестри Ольги від 1 (14) жовтня 1911 р. Леся Українка вказувала: «Назвати її слід: «Історія давніх народів Сходу. Зложила Леся Українка по Менару, Масперо і інших»». Але за її життя книга так і не була надрукована.

Леся Українка ввела в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге — це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддаємо перевагу «променю», аніж його історичному попереднику «лучу». До речі, Олена Пчілка дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

Леся Українка ввела в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге — це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддаємо перевагу «променю», аніж його історичному попереднику «лучу». До речі, Олена Пчілка дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

Леся Українка ввела в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге — це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддаємо перевагу «променю», аніж його історичному попереднику «лучу». До речі, Олена Пчілка дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

Поетеса знала 7 мов: українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. Вона говорила, що французькою спілкується краще, ніж російською. Погодьтесь, що все це — ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

Поетеса знала 7 мов: українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. Вона говорила, що французькою спілкується краще, ніж російською. Погодьтесь, що все це — ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

Поетеса знала 7 мов: українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. Вона говорила, що французькою спілкується краще, ніж російською. Погодьтесь, що все це — ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

Всі зі згаданих чоловіків мали той чи інший вплив на життя та творчість Лесі Українки, але заміжня вона була за Климентієм Квіткою.

На фото Климентій Квітка (стоїть) з родиною старшої сестри.

Всі зі згаданих чоловіків мали той чи інший вплив на життя та творчість Лесі Українки, але заміжня вона була за Климентієм Квіткою.

На фото Климентій Квітка (стоїть) з родиною старшої сестри.

Всі зі згаданих чоловіків мали той чи інший вплив на життя та творчість Лесі Українки, але заміжня вона була за Климентієм Квіткою.

На фото Климентій Квітка (стоїть) з родиною старшої сестри.

Лариса Косач-Квітка померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Хворіла на туберкульоз кісток. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Могила Лесі Українки є національною пам'яткою.

Лариса Косач-Квітка померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Хворіла на туберкульоз кісток. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Могила Лесі Українки є національною пам'яткою.

Лариса Косач-Квітка померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Хворіла на туберкульоз кісток. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Могила Лесі Українки є національною пам'яткою.

Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва присуджують за твори, які сприяють вихованню молодого покоління в дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання. Нагороду, засновану 1971 року на честь святкування 100-річчя від дня народження Лесі Українки, вручають щороку 25 лютого в день народження письменниці.

Присуджують її у чотирьох номінаціях у розмірі 10 тисяч гривень кожна: за літературні твори для дітей та юнацтва; за художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва; за театральні вистави для дітей та юнацтва; за кінотвори для дітей та юнацтва.

Згідно з положенням, до конкурсу допускають лише книжкові видання, що вийшли друком за останні три роки; премію не присуджують повторно, а також за твори, відзначені іншими преміями.

Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва присуджують за твори, які сприяють вихованню молодого покоління в дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання. Нагороду, засновану 1971 року на честь святкування 100-річчя від дня народження Лесі Українки, вручають щороку 25 лютого в день народження письменниці.

Присуджують її у чотирьох номінаціях у розмірі 10 тисяч гривень кожна: за літературні твори для дітей та юнацтва; за художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва; за театральні вистави для дітей та юнацтва; за кінотвори для дітей та юнацтва.

Згідно з положенням, до конкурсу допускають лише книжкові видання, що вийшли друком за останні три роки; премію не присуджують повторно, а також за твори, відзначені іншими преміями.

Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва присуджують за твори, які сприяють вихованню молодого покоління в дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання. Нагороду, засновану 1971 року на честь святкування 100-річчя від дня народження Лесі Українки, вручають щороку 25 лютого в день народження письменниці.

Присуджують її у чотирьох номінаціях у розмірі 10 тисяч гривень кожна: за літературні твори для дітей та юнацтва; за художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва; за театральні вистави для дітей та юнацтва; за кінотвори для дітей та юнацтва.

Згідно з положенням, до конкурсу допускають лише книжкові видання, що вийшли друком за останні три роки; премію не присуджують повторно, а також за твори, відзначені іншими преміями.

Купюру введено в обіг після грошової реформи 1996 року — 22 серпня 2001 року. Підготувала перші 200 гривень британська фірма Томас де ла Рю.

На лицевій стороні банкноти зображено портрет Лесі Українки. На реверсі — В’їзну вежу Луцького замку, найстарішої споруди міста. Поруч із нею і сьогодні росте ясен, якому понад 200 років. Саме під ним любила відпочивати і писати вірші Леся Українка, яка провела у Луцьку свої дитячі роки.

З 2007 року на лицевій стороні банкноти з’явився малюнок Літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки у селі Колодяжному та рядки з поезії поетеси «За правду, браття, єднаймось щиро…», на реверсі – лелека у польоті.

Купюру введено в обіг після грошової реформи 1996 року — 22 серпня 2001 року. Підготувала перші 200 гривень британська фірма Томас де ла Рю.

На лицевій стороні банкноти зображено портрет Лесі Українки. На реверсі — В’їзну вежу Луцького замку, найстарішої споруди міста. Поруч із нею і сьогодні росте ясен, якому понад 200 років. Саме під ним любила відпочивати і писати вірші Леся Українка, яка провела у Луцьку свої дитячі роки.

З 2007 року на лицевій стороні банкноти з’явився малюнок Літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки у селі Колодяжному та рядки з поезії поетеси «За правду, браття, єднаймось щиро…», на реверсі – лелека у польоті.

Купюру введено в обіг після грошової реформи 1996 року — 22 серпня 2001 року. Підготувала перші 200 гривень британська фірма Томас де ла Рю.

На лицевій стороні банкноти зображено портрет Лесі Українки. На реверсі — В’їзну вежу Луцького замку, найстарішої споруди міста. Поруч із нею і сьогодні росте ясен, якому понад 200 років. Саме під ним любила відпочивати і писати вірші Леся Українка, яка провела у Луцьку свої дитячі роки.

З 2007 року на лицевій стороні банкноти з’явився малюнок Літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки у селі Колодяжному та рядки з поезії поетеси «За правду, браття, єднаймось щиро…», на реверсі – лелека у польоті.