2 вересня 1996 року в Україні стартувала грошова реформа, яка подарувала нам національну валюту — гривню. У 2026 році ми відзначаємо 30-річчя цієї історичної події. Здавалося б, не так багато часу минуло відтоді, але історія становлення та розвитку власних грошей в Україні вражає:: як її створювали, де друкували та які секрети приховує її дизайн. Гортайте картки, щоб дізнатися найцікавіше!
Канадсько-британський старт (Операція «Щит України»)
Коли на початку 90-х ухвалили рішення про створення гривні, Україна ще не мала власних потужностей для друку. Тому перші партії банкнот виготовляли за кордоном: у канадській фірмі Canadian Bank Note Company та британській De La Rue. В Україну ці гроші доставляли кораблями та літаками в умовах суворої секретності під час спецоперації «Щит України». Сьогодні ж гривня на 100% друкується в Україні.
Два автори одного дизайну
Сучасний вигляд перших українських гривень — це результат спільної роботи двох талановитих митців, хоча про це рідко згадують. Відомий художник-графік Василь Лопата малював портрети видатних діячів на лицьовому боці та пейзажі на зворотному. А от над складними орнаментами, шрифтами та загальною кольоровою гамою працював інший художник — Борис Максимов.
Від патронів до копійок
Перші українські монети карбували не лише за кордоном (зокрема на Монетному дворі Італії), а й на Луганському верстатобудівному (відомому як патронний) заводі. Оскільки молода держава не мала власного монетного двору, обладнання для карбування встановили на підприємстві, яке раніше випускало набої. Лише у 1998 році повноцінно запрацював Банкнотно-монетний двір НБУ в Києві.
Таємничі «3 гривні», які ми ніколи не побачили
дизайни банкнот, які так ніколи і не вийшли в обігФото: НБУ
Після поразки серпневого путчу, відомого як ҐКЧП, процес запровадження української валюти прискорився. У вересні того ж 1991-го Верховна Рада затвердила номінали банкнот: 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 200 гривень. Вони, що цікаво, не відрізнялися він номіналів банкнот СРСР (за виключенням «двохсотки»). Під час розробки номінального ряду художники створили детальні ескізи банкноти номіналом 3 гривні. Пізніше українські фінансисти наблизили номінали до західних стандартів: 3 гривні змінили на 2, а 25 — на 20.
Український льон замість бавовни
У 2016 році Нацбанк кардинально змінив рецептуру банкнотного паперу. Якщо раніше він складався переважно з імпортної бавовни, то відтоді до нього почали додавати волокна українського льону. Це не лише здешевило виробництво та підтримало вітчизняних аграріїв, а й зробило купюри значно міцнішими на розрив і стійкішими до зношування.
Скільки насправді «живе» банкнота?
Фото: НБУ
Паперові гроші зношуються з різною швидкістю. Дрібні номінали (1, 2, 5 гривень) «жили» лише 6–8 місяців, адже найчастіше переходили з рук у руки і швидко перетворювалися на ганчір'я. Натомість великі купюри (500 чи 1000 гривень) можуть служити понад 5–8 років. Саме через швидке зношування дрібних купюр НБУ повністю замінив їх на монети, які здатні служити до 20 років.
Друк банкнот дешевший за карбування металу
Парадоксально, але виготовлення паперових грошей обходиться державі дешевше, ніж металевих. Свого часу карбування однієї копійки коштувало 16–18 копійок, тоді як друк паперової гривні — близько 12 копійок. Навіть найскладніші сучасні купюри з надсучасним захистом обходяться приблизно у 60 копійок за штуку. Але монети економічно виграють саме завдяки своїй довговічності.
Копійки могли стати «шагами» ще в 90-х
У 1996 році, під час затвердження назв нових грошей, серйозно розглядалася ідея назвати розмінну монету «шагом» — на честь дрібних грошей часів Української Народної Республіки. Проте тоді вибір зупинили на звичній для багатьох «копійці». Цікаво, що нині Національний банк України знову повернувся до цієї ідеї, ініціювавши процес перейменування для остаточної дерусифікації.
Народження символу ₴
Власного графічного знаку гривня не мала аж до 2004 року. Тоді Нацбанк провів відкритий конкурс. Переможцем став символ ₴ — рукописна кирилична літера «г», перекреслена двома горизонтальними лініями. Ці лінії не випадкові: вони традиційно символізують стабільність і використовуються в багатьох сильних валютах світу (наприклад, у євро — €, чи японській єні — ¥).
Універсальний водяний знак економ-класу
На перших купюрах (канадського друку), які ввели в обіг у 1996-му, був однаковий водяний знак для абсолютно всіх номіналів — тризуб. Це робили для здешевлення та спрощення першого випуску валюти в умовах економічної кризи. І лише згодом кожна українська банкнота отримала унікальний водяний знак, що дублює портрет діяча, зображеного на ній. Сьогодні ж системи захисту української гривні є одними з найсучасніших у Європі.
