Багато років поспіль садоводи нашого краю успішно вирощували чорну смородину без особливих проблем. Аж ось маєш: четвертий рік поспіль кущі смородини багатьох сортів не родять, зненацька засихають і пропадають. А винувата в усьому літня спека, не рятують навіть поливи. Тож як зберегти рослини цієї супервітамінної ягоди в своєму саду? Розкриваємо секрети посадки та вирощування.
Обираючи сорти, перевагу віддають посухо- і жаростійким сортам, таким як: Казкова, Софієвська, Вернісаж, Голосіївська, Гулівер, Дочка Ворскли, Краса Львова, Либідь, Пігмей, Санюта, Селеченська-2, Фітлаундер, Ювілейна Копаня.
Якщо в садку ще осталися кущі чорної смородини (певно, то посухостійкі сорти), їх посадки можна обновити, виростивши молоді саджанці шляхом осіннього укорінення здерев’янілих живців.
Найкращі результати в нашому регіоні дає осіннє укорінення живців смородини в термін з кінця вересня до середини жовтня, коли процеси росту рослини затухають.
Для заготівлі живців відбирають здорові прикореневі або головні пагони, що мають біля основи діаметр 1,0-1,5 см, та обрізають їх біля самої землі. Із заготовлених пагонів нарізають живці із однорічного приросту, діаметр якого 0,4-0,6 см. Якщо немає великого прикореневого пагону, вибірково нарізають однорічні пагони першого і другого порядків. Живці нарізають завдовжки 15-20 см. Верхній надріз живця роблять прямим на 0,5 см вище бруньки, нижній — косий на 0,6-1,0 см нижче бруньки. Листя на живцях обривають або залишають один верхній листок.
Живці смородини після зрізу поміщають нижнім кінцем в розчин стимулятора росту згідно інструкції. Підготовлені живці смородини відразу висаджують у відкритий грунт-школку, або у підготовлені ємності.
Кислі ґрунти обов’язково (!) розкислюють, посипаючи золою або крейдою, щоб не пригнічувати ріст рослини. Ділянку поливають, розрівнюють, подрібнюючи грудки, викопують посадочну траншею, одна стінка траншеї повинна бути похилою (45 градусів), щоб живці смородини розташовувалися під нахилом. На дно траншеї на важких ґрунтах насипають шар піску для дренажу.
Живці смородини укладають на похилий бік траншеї так, щоб на поверхні землі залишалися 1-2 бруньки. Відстань між живцями — 15-20 см і більше (якщо живці в шкілці ростимуть до 2-річного віку). Після заповнення траншеї ґрунтом, його навколо висаджених живців ущільнюють і поливають. Опісля вбирання води ґрунт мульчують дрібною мульчею шаром 3-4 см — перегноєм, торфом, дрібно нарізаною соломою, іншим матеріалом. Якщо тримається тепла погода, шкілку накривають агроволокном і щоденно або через день поливають, адже пересихання ґрунту неприпустиме. Протягом місяця живці обростуть гарним калюсом, а навесні швидко вкорінюються і починають розвивати надземну частину. До травня вони матимуть корінці і розгорнуті листочки. У цей період укорінені живці смородини можна висадити на постійне місце. Але краще доростити живці до осені: тоді вони розвинуть гарну кореневу систему і пишну надземну частину. В травні і червні шкілку поливають розчином азотного добрива, в серпні-вересні — нітроамофоскою.
Заготовлені живці смородини до весни можна висадити в окремі ємності, використовуючи горщики, пластикові стакани, розрізані пляшки з-під мінералки з отворами для стоку води. Ґрунтову суміш готують з торфу, перегною, піску і ґрунту, змішуючи рівні частини інгредієнтів. На дно ємності кладуть дренаж. Живці на дві третини заглиблюють в ґрунтову суміш — до двох верхніх бруньок, землю ущільнюють і поливають. Ємності прикопують у землю в затишному місті, притіняють агроволокном, натягнутим на дужки, за посадкою доглядають, не допускаючи підсихання ґрунту.
Навесні укорінені живці смородини з ємностей перевалкою висаджують відразу на постійне місце, або в шкілку на відстані не менше 40 см один від одного. У шкілці усе літо їх регулярно поливають та підживлюють, щоб виросли міцні саджанці. При осінній посадці на нове місце вони легко перенесуть зиму і приживуться на 100%.
Пам’ятайте, що останнім часом чорна смородина найкраще росте не на відкритих місцях, а в напівтіні. Якщо немає змоги посадити рослину в комфортний затінок, садоводи вдаються до висадки рослин-куліс з південної сторони, таких, як кукурудза, або натяжкою над кущами притінюючої сітки. До такого притінення вдаються навіть великі фермерські господарства.
У посадкову яму вносять підготовлену ґрунтову суміш, що складається з 2-4 кг перегною і відповідно 40 г фосфорно-калійних добрив, або обмежитися внесенням нітроамофоски по 50-70 г на яму, або іншого повного добрива.
Посадкову яму на 1/3 засипають підготовлено ґрунтовою сумішшю. Саджанець розміщують в ямі під нахилом приблизно 45 градусів уздовж ряду і поступово засипають ґрунтом, постійно ущільнюючи. Коренева шийка смородини повинна знаходитися на 6-8 см нижче рівня лунки. Таке заглиблення буде сприяти кращому утриманню вологи біля коренів, та сприятиме розвитку додаткових пагонів з шийки куща.
Залежно від сорту, посадкові і ями копають з відстанню між рядами 1,7-2,0 м і в ряду — 1,25-1,5 метра. Попередній розмір посадкової ями становить 30-40х30-40 см, глибина — 40 см. Втім, остаточний розмір залежить від розміру кореневої системи саджанця. Після засипки коренів саджанця на 2/3 ями, туди виливають 0,5-1 відро води. Яму засипають повністю, формують лунку, щоб вода не розливалася довкола, і додають ще 0,5-1 відро води. Після всмоктування води посадку обов’язково мульчують шаром мульчі 5 см. Якщо погода посушлива, саджанці щонеділі поливають, бажано, змочуючи листя.
Мульчування смородинових кущів в умовах посушливого жаркого клімату останніх років є необхідною умовою успішного вирощування цієї рослини, бо тільки завдяки мульчі земля навколо коріння не страждає від загрозливого для життя перегріву та посухи, не забивається твердою, майже бетонною шкіркою, перекриваючи кореням дихання.
