Невизначеність, порожнеча, відчуженість — головна героїня цієї історії проживає втрату через самогубство близької людини. «Друг»: про намагання зрозуміти іншу людину по її смерті, пережити втрату будь-якими способами та відпустити.
Цей текст торкається душі
Вона звертається до нього на ти. Говорить у теперішньому часі, позаяк її друг учинив самогубство, а значить все бачить, знає та відчуває, навіть те, що вона напише. Він — знаний письменник, який переживав кризу, але котрий так часто говорив про позбавлення себе життя, що здавалося, ніби скоїти це — направду був неспроможний. Вона — викладачка письменницької майстерності: орендує житло в Нью-Йорку, любить котів, нескінченно посилається на інших митців і думає про чоловіка, якого поряд уже немає. Колись — друг і коханий, тепер — лише спомин; самогубець, який не залишив записки.
Горе має різні обличчя, різні ступені прийняття. Хтось проживає його на самоті, відокремившись від усіх, а хтось пише тексти, вивільнюючи емоції, дехто поринає в роботу, а хтось звертається по допомогу до інших людей — проте існує дехто вразливий, хто не може зробити нічого з вищеперерахованого. До прикладу, покинута й нікому тепер не потрібна тварина.
Безіменна головна героїня стикається із проханням третьої дружини померлого — забрати жити до себе собаку, яка також горює й тужить за чоловіком. Аполлон привертає до себе увагу — це немолодий і великий німецький дог, котрий наразі не потрібен нікому, надто оповідачці. Квартира жінки геть невелика, до того ж умови оренди не передбачають проживання разом із улюбленцями, проте… Чи зможуть дві істоти, котрих поєднує лише любов до померлого чоловіка й туга, зцілити одне одного? Чи зможуть вони подолати цей шлях разом?
Коротка довідка: Сіґрід Нуньєс — сучасна американська романістка; запрошена викладачка з письменницької майстерності. Роман «Друг» було нагороджено Національною книжковою премією з художньої літератури, твір увійшов до сотні найкращих книжок ХХІ століття за версією New York Times, а в 2024 році він був екранізований.
