Коли у відгуках до цієї книги писали, що читати її слід довго й неквапливо, подумалося: менше 160 сторінок, що його там взагалі читати? Хто ж знав, що процес буде фізично важким, тягучим і настільки заворожуючим?
НепрОсті розкажуть вам про вас
— Люблю її, а не себе, а вона є, завжди десь є, така ж гарна. Добре хоч десь когось мати. Хоча б для того, щоб було кому розказати історію дня…
Продовжую пізнавати сучасну українську літературу, і ця книга для мене стала експериментом: я не знала, сподобається мені вона чи ні, але зацікавила саме її надмірна незвичність. Деякі автори заграють з формою тексту, хтось — з наповненням і жанром, хтось — із хронологією, Тарас Прохасько ж заграє з усім можливим. Утім, ми говоримо з вами про магічний реалізм — а там можна все, хіба ні?
Головних героїв у нас небагато, акцент робиться на засновникові Ялівця Франці, на Себастяні та на чотирьох Аннах. Саме останніми зацікавлюються непрОсті — земні боги, вроджені або набуті знання яких дозволяють нашкодити чи допомогти іншим, і Себастян не хоче віддавати їм жодну зі своїх жінок: ані дружину, ані доньку, ані онуку.
Історія мені здалася вкрай подібною до всесвітньо відомих Маркесових «Ста років самотності». Можливо, через неприйнятні на перший погляд епізоди інцесту, можливо — через певну циклічність (хоча в публікації пана Прохаська є цікаве спостереження, що є речі більші й сильніші за долю, наприклад — війна), вірогідно — через ізоляцію.
Утім, якщо робота Ґабрієля Маркеса все ж читалася легше, а за розвитком подій було спостерігати набагато цікавіше, то в «НепрОстих» зі свого боку зі сюжетом скрута. Тобто він є, хоч викладений не у хронологічній послідовності, але вловити його дуже тяжко. Напевно, слід просто прожити й відчути сам контекст цього місця: де жінок визивають на дуель через дитину, а сни — це те, що колись могло би статися. Отакий світ. Беззаперечно шокуючий і колоритний. Завмерлий в очікуванні, поки ви розкажете про нього людині, вписуючи Ялівець в історію свого дня.
Не раджу тим, хто хоче легенького та розважального чтива на вечір. Та я однозначно рекомендую книжку фанатам магічного реалізму і любителям ворожити на книжках — непрОсті з радістю поетично розкажуть про ваше минуле, майбутнє й бентежне теперішнє.
