Останнім часом мені щастить на знайомства з цікавими людьми. 29-й день січня був особливо врожайним. Вранці завітала до Одеської кав’ярні. До речі, тут готують неймовірно смачний горіховий лате. Про це та про баристку Софію буде окрема історія. Так от: тут я люблю призначати зустрічі. Поки чекала на інтерв’юєрку, зайшла молода жінка. Як потім дізналася, звати її Інна. Вона завітала до кав’ярні, аби взяти книжки. Інна прийшла спеціально за психологічною літературою. Тут в кав’ярні є книжкові полиці, де можна взяти будь-яку книгу, звісно, повернувши після прочитання. В руках у Інни — «Жінка, яка має план» Мей Маск. Розговорилися. Інна каже, що дивилася фільм, тепер захотіла почитати книгу. Бо книжка — це особливе спілкування. Тож про невипадкову випадковість далі.
«Дякую тим, хто вигадав цей куточок книги»
— Я тут пила каву, — розповідає Інна, — і побачила цей куточок. А оскільки не можу спокійно пройти повз, коли бачу цікаві книжки, то, звісно, що зацікавилася. Тож дякую тим, хто вигадав цей куточок книги, де є досить цікава психологічна література, яка допомагає людям. Я вважаю, що такі куточки мають бути скрізь. Зараз нас багато таких, які страждають під час війни. І я думаю, що якщо така література буде в доступі, то, звісно, це буде лише на користь. От я відкрила пару сторінок, прочитала декілька порад Мей Маск, і відкрила для себе щось нове. Ще є дуже класна книга «В пошуках сенсу». Треба її обов’язково замовити і прочитати. В цей час, коли нас охоплюють переживання, тривоги, коли люди втрачають близьких — вдало підібрана психологічна література дуже добре допомагає. Тож психологія зараз дуже потрібна і консультації психолога дуже актуальні. А прочитавши книгу, можна змінити свідомість.
— А кажуть, що зараз книги не дуже користуються популярністю? — продовжую розмову.
— Я так не вважаю. От у мене четверо дітей і я, навпаки, намагаюся привити їм любов до книги. А хіба можна чимось замінити запах паперу, шелестіння сторінок? Десь на сторіночці залишилася крапелька кави, десь затертий листочок. Я, в основному, книжки читаю, а інтернетом користуюся, якщо мені треба щось швидко дізнатися.
— Ви первомайчанка? — цікавлюся далі.
— Я тут з другого класу, закінчувала першу школу, — продовжує Інна. — Сама родом із Полтави. Поїздила по світу: була в Данії, Польщі, в Західній Україні. Наразі повернулася поки додому. Теж переживаю сьогодні певні такі моменти і депресивні, і тривожні. І скажу, що саме читання книг і спілкування з психологом мені допомагає. Тому, коли бачу, що щось мене зачіпає, то питаю, читаю, цікавлюся. Це мені дуже допомагає. Раджу людям теж так само робити. Але не всі знають, що саме прочитати. Та і знайти людину, яка тобі допоможе, порадить — не так просто. Знайти гарного психолога — це як знайти гарного лікаря. Дуже важливо знайти в наш час ту людину, яка надаватиме тобі наснаги. Це необов’язково має бути психолог, це може бути батюшка або хтось із прихожан у храмі. До речі, дуже важливо відвідувати храм, коли там не лише служба, а для того, щоб відчути благодать, щоб помолитися, щоб із кимось познайомитися. От я рекомендую спілкуватися з батюшкою, це теж дуже допомагає. Іще я хочу сказати, щоб люди не боялися пити ліки, тому що є певні травми та розлади, особливо в наш час, які потребують ліків. А люди чомусь, коли чують слово антидепресант, починають бояться. Не треба цього боятися. Якщо ви бачите, що ви не спите вночі, якщо вам не допомагає валеріана або тепле молочко на ніч, то треба пропити ліки, тому що вони налагоджують вироблення того серотоніну, який загубився уже від постійних тривог, і не так працює. А антидепресант налагоджує стан і мозок починає працювати правильно. І людина тоді стає на місце. Це ж ліки проти тривоги, проти плаксивості, проти страху. Тож раджу всім. А ще фільми дуже допомагають, наприклад, «Мирний воїн».
Інна говорила, а я подумала: який чудовий досвід вона має і, головне, як щиро ним ділиться! І це так добре, коли люди розповідають, що їм стає в нагоді в моменти тривожності та депресії. Бо сьогодні ми практично усі травмовані і потребуємо підтримки. Ось я і подумала: а, можливо, ви, мої читачі, теж поділитеся своїм досвідом?
Що вам допомагає, коли панічна атака або сумні думки не дають спокою?
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
