Емілія Камінська перемогла у фестивалі-конкурсі

Наталія Клименко Журналістка-медіаторка

25 травня 2023 08:50

Яка ж моя нація сильна! Під кулями співаємо, творимо, виховуємо дітей і свято віримо: переможемо, будем жити.

Почну з передісторії

Телефонний дзвінок. Чоловік представляється: «Борис Демченко. Пам’ятаєте мене»? «Звісно, чому б не пам’ятати», — відповідаю. Був період співпраці, коли Борис Олексійович обіймав посаду голови райдержадміністрації. Тож не пам’ятати не можу. Така вже у журналіста робота — комунікувати з усіма, будь-то чиновник чи звичайний перехожий.

До речі, якщо уже прийшлося до слова (бо рідко, коли ця тема сама в руки йде) хотілося б кілька слів сказати саме про особливості журналістської комунікації. Бо доволі часто буває так, що на журналіста ображаються саме через його надмірну комунікативну діяльність. А якщо ти ще й підіймаєш незручну тему, то тебе можуть записати до розряду ворогів, забуваючи, що це є твоїм журналістським обов’язком. Втім, мова сьогодні про інше. Якраз із ексчиновником Борисом Демченком у нас складалася класична комунікація влади і журналістів — дружніх ворогів. Тож не пам’ятати цієї співпраці було б неправдою. Сьогодні Борис Олексійович продовжує працювати на енергетичному фронті Первомайщини, вирішує певні завдання, слідкує за новинами в соцмережах. Тож і вирішив запропонував тему.

«Тут така справа, — продовжує Борис Олексійович, — навіть не знаю, але дуже б хотілося розповісти про свою п’ятирічну онучку, яка бере участь у міському фестивалі-конкурсі «Зоряна юність Одеси». — «А чом би й ні? Це ж наша українська дитина, ще й коріння первомайські. Розповідайте», — запропонувала впевнено.

Під обстрілами і атаками — острівець патріотизму і любові до України

Як з’ясувалося, дівчинка разом із батьками проживає в Одесі і має таке рідкісне ім’я — Емілія. Там же відвідує садок-ясла. Серед вихованців — одна із найактивніших і найсміливіших. Любить співати, танцювати і уже має перші сценічні проби. Для рідних така активність дівчинки — радість. А тут ще й патріотичний фестиваль-конкурс, який організували одеські вихователі серед місцевих дошкільних дитячих закладів. (Одесити взагалі креативний народ, ініціативності їм не запозичувати. А тут: під обстрілами і щоденними атаками ворога — такий острівець патріотизму і любові до України. Не просто респект, а низький уклін!)

Для дівчинки та її батьків цей конкурс став не лише можливістю демонстрації таланту та активності, а й, в першу чергу, вираженням своєї любові до України. Тож не спробувати свої сили у фестивалі вони просто не могли. Емілія, як уже говорилося, активна дівчинка, тому в родині відразу почали підготовку. Спочатку розібралися з віршем, потім вивчили слова і паралельно вирішували питання: а що ж одягнути? Як не крути, а для дівчаток — це не остання річ: бути гарною. Отож, підібрали віночок, сорочку, спідницю — все, як годиться, і зробили запис. А далі уже питання техніки: подати матеріал на конкурс і дочекатися результатів.

Вірш обрали про Україну — «Загадаю бажання», де дівчинка загадала просте бажання: щоб мир був в Україні і не гинули діти! І результат не забарився: Емілія перемогла в Київському районі Одеси. Тепер її обрано до другого туру. Батьки вірять, що їхня Емілія переможе і в другому турі серед усіх вихованців дитячих садочків Одеси. І, звісно, стане найяскравішою зірочкою — і для дідуся, в тому числі, який безмежно гордиться онучкою: «Це ж треба так, — дивується Борис Олексійович, — щоб така маленька і така смілива та талановита: співає, танцює, декламує».