Сьогодні мої студенти мали можливість познайомитися з людиною, яка виготовляє для бійців окопні свічки та турбопічки. Це Ігор Будак. Про нього уже писали місцеві ЗМІ. Тепер написали і мої студенти.
Банки та парафін рятують життя: як ремонтник з Олешків взявся за виготовлення «буржуйок» та окопних свічок для ЗСУ
Сьогодні, 7 листопада 2022 року, нам вдалося поспілкуватися із волонтером, який власноруч виготовляє окопні свічки та пічки для військовослужбовців. Чоловік розповів про тяжкий шлях виїзду з окупованої території, про дефіцит матеріалів для роботи та про людяність українців.
Ігор Будак — звичайний ремонтник із Олешків Херсонської області. Він працював ремонтником в Херсоні близько 12 років. Згодом, після окупації міста, Ігор та його сім’я не просто залишилися без роботи, а стали заручниками терористичного російського режиму. Лише 3 місяці тому чоловік із сім’єю наважилися на виїзд із підконтрольної російським військам території. Спогади про ворожі блокпости залишили глибокі шрами на серці Ігоря, тому він неохоче розповідав про це. Він сказав лиш, що «блокпостів було дуже і дуже багато».
Ігор не називає себе ані волонтером, ані підприємцем, але він насправді людина з великої літери. Залишившись без звичної роботи, чоловік вирішив не сидіти, склавши руки, а допомагати державі. Він не лише працює на звичайній роботі, а й займається виготовленням окопних свічок та мобільних пічок для Збройних Сил України. У цьому йому допомагають його зять та товариш, тобто лише в 6 рук чоловіки виконують таку важку та потрібну зараз працю. Близько місяця чоловік займається цим виробництвом.
— Як до вас прийшла ідея створення такого виробництва?
— Google! Сидів у гуглі, побачив пічку, і все — почав.
Ігор розповів нам про труднощі, які виникають під час роботи. По-перше, собівартість однієї такої пічки становить близько 1000 гривень, тому половину зароблених на звичайній роботі грошей Ігор витрачає на виготовлення. «Благо, люди допомагають», — говорить Ігор.
Щодо проблем із матеріалами для виробництва Ігор висловився так:
«Труднощів хватає. Приїжджаєш на оптову базу, просиш здзвонитися з начальством, з хазяїном, просиш: дайте якусь знижку, усе робимо для ЗСУ, безкоштовно, за свої гроші. Не буду говорити назву фірми, але ми туди більше не їздимо, хоча там і дешевше, відповіли: наберете на 100 тисяч — тоді зробимо знижку в 3%. Настільки сумно, що людина просто не розуміє».
Окрім того, що Ігорю необхідно витрачати власні кошти на сировину для виготовлення, йому необхідно сплачувати за оренду приміщення та електроенергію.
— Чи не було у вас сумнівів, що це занадто важка справа і потрібно це покинути?
— Ні, сумнівів не було. Всі мої Олешки, всі, хто повиїжджали, всі або на фронті, або займаються волонтерською діяльністю. Чесно, я й ночами не сплю, а вигадую, як зробити пічки більш універсальними. Вони працюють на дровах, а де солдати знайдуть у полі дрова? Тому я хочу спробувати зробити їх дизельними, щоб хлопці мали змогу злити паливо чи з БТРу, чи з танку. Заправив цю пічку — вона буде гріти. Усе потрошку налагоджується, але це нестабільна робота і чогось начебто не вистачає. Не вистачає довести цю справу до кінця. Але ми це все допрацюємо, пічки будуть трішки дешевшими, а хлопці зможуть у будь-якому місці грітися, їсти.
Ігор намагається поширювати інформацію про своє виробництво, щоб якомога більше людей були обізнані та могли за бажання допомогти. У нагоді стануть не лише гроші, а й різноманітні матеріали, як-от: металеві банки, парафін. Навіть старенький парафін може суттєво допомогти у виготовленні окопних свічок. «Бруд осяде, а зверху буде чисто», — зазначає мій співрозмовник.
Також Ігор згадав і допомогу мережі піцерій «Челентано», які «люб’язно надали різноманітні баночки, дуже багато відпрацьованої олії від фритюра».
— Чи немає проблем із транспортуванням саме на передову?
— Частину ми надсилаємо Новою поштою. Зараз підключили волонтерів, вони із заходу України возять медикаменти в Миколаїв. Вони можуть заїжджати на миколаївський напрямок і забирати наші пічки. Також ми вийшли на міжнародного волонтера. Загалом, доставка є, проблем немає. Наступного тижня ми самі поїдемо в Миколаїв, на своїй машині.
— Чи є ще якісь особливі потреби для військовослужбовців?
— Зараз хлопцям потрібні спальні мішки, для Херсонського ТРО. Взагалі потрібно 6 штук, але якщо вийде більше, то це ще краще, тому що вони «в нулі». Є ділянки, на яких хлопцям взагалі нічого не дістається, тому їм теж не завадило б.
Станом на зараз основна проблема — це дефіцит матеріалів. Якщо ви бажаєте зробити свій внесок у благодійну справу Ігоря Будака, ви можете:
- Допомогти матеріалами. Парафін, метал, консервні банки та інше доставити за адресою : вул. І. Папаніна, 37, або вул. Вознесенська 75Л.
- Надіслати кошти на картку в Приватбанку: 4441 1144 4759 2575, Ігор Будак.
- Деталі за телефоном: +38 (095) 452-21-06.
Нагадаю: студенти Первомайського ННІ НУК провели благодійний аукціон та передали кошти волонтеру на потреби ЗСУ.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
