Ревінь ― трав'яниста багаторічна рослина сімейства Гречані. Користь його оцінили ще в сиву давнину в Стародавньому Китаї. А сьогодні ревінь — популярна дієтична харчова рослина в усіх країнах світу, що дає дуже ранньої весни високовітамінну продукцію.

Багато сортів ревеню культивуються в промислових масштабах в Європі, Азії та Америці. В нашій країні масштаби вирощування його поки що дуже скромні, але з кожним роком зростає кількість шанувальників, які вирощують ревінь на своїх присадибних ділянках не тільки як корисну харчову, а і як дуже оригінальну та декоративну рослину.

У природних умовах Центральної та східної Азії зустрічається понад 20 видів ревеню (Rheum). Серед них — просто фантастичного вигляду рослини

Декоративний ревінь

Ревінь АлтайськийРевінь АлтайськийФото: inaturalist.nz

Ревінь Алтайський (або компактний, Rheum compactum = Rheum orientale). Висота куща — від 0,3 до 1,2 м. Стебло порожнисте і товсте, корінь сильно потовщений. Розеткові листя мають довгі черешки і яйцевидно-округлу або практично округлу форму листової пластини до 0,6 м в діаметрі. На стеблах листових пластин небагато, вони короткочерешкові, мають менший розмір у порівнянні з розетковими, світло-жовтий окрас.

Ревінь благороднийРевінь благороднийФото: alpinegardensociety.net

Ревінь благородний (Rheum nobile) у природних умовах можна зустріти на висоті близько 4 500 метрів. Висота рослини — до двох метрів. Листова розетка складається з великих шкірястих листових пластин яйцеподібної форми. Суцвіття зеленувато-жовтого кольору майже сидять на квітконосному стовбурі.

Ще два оригінальні високогірні види ревеню — Делавея та Олександри — ростуть на висоті п’яти тисяч метрів, тому вирощувати ці рослини в низинах поки що неможливо.

Ревінь тангутськийРевінь тангутськийФото: i.pinimg.com

Ревінь тангутський (Rheum tanguticum) — висота близько 2,5 метрів, діаметр куща — до 1,5 метрів. Він має великі довгочерешкові листові пластини пальчасто-роздільної форми.

Ревінь долонєвиднийРевінь долонєвиднийФото: farm6.static.flickr.com

Ревінь долонєвидний (Rheum palmatum). Батьківщина цього виду — гірські області Південного і Західного Китаю. Прикоренева розетка складається з дуже великих п'яти-семилопатевих листових пластин діаметром до 0,8 м, квітконосне стебло — до 200 см. Культивується як декоративна рослина, має дуже популярний різновид — Атросангініум — з пурпуровим забарвленням черешків, листя і пагонів.

Овочеві сорти ревеню

Познайомившись з декоративними видами ревеню, поговоримо про вирощування та застосування його овочевих сортів, що виведені селекціонерами.

Ревінь — холодостійка гірська рослина, що легко переносить весняні морози до -10 градусів. Рано навесні розпочинає вегетацію, добре росте при температурах +8-10 градусів. Для нормального росту потребує багатого гумусом, добре зволоженого і некислого ґрунту.

Ревінь має глибоке розгалужене кореневище темно-бурого забарвлення діаметром 4-6 см. Товсті порожнисті прямі стебла є однорічними. В залежності від виду, великі прикореневі листові пластини бувають цільними, пальчасто-лопатевими або зубчастими, по краю вони часто хвилясті. Листя має довгі черешки, які бувають циліндричними або багатогранними, у їхній середині знаходяться широкі розтруби. Розеткові листові пластини набагато більші стеблових. Стебло слабко розгалужене і прямостояче, його висота досягає 150-250 см. Верхівки прямих високих квітконосів закінчуються суцвіттями, до складу яких входять двостатеві маленькі квітки блідо-зеленого, червоного, білого або рожевого кольору. Цвітіння спостерігається в травні - червні, насіння достигає у вересні. Кореневище ревеню темно-бурого забарвлення діаметром 4-6 см. Тривалість життя рослини — 12-15 років.

Лікарськими властивостями володіють корінь ревеню і його листові черешки. Рослина широко використовується в кулінарії, косметології, традиційній і народній медицині.

Наземна частина ревеню містить:

  • вітаміни: А, В1, В2, В5, В6, В9, С, Е, РР; макроелементи: калій, кальцій, магній, натрій, фосфор;
  • мікроелементи: залізо;
  • органічні кислоти: аскорбінова, яблучна, бурштинова.

У складі ревеню присутні більше 90% води, що дозволяє йому швидко засвоюватися після попадання в шлунково-кишковий тракт.

Рослина накопичує моно- та полісахариди, клітковину, крохмаль, пектин, глікозиди, хрізофан, харчові волокна. Калорійність ревеню — 13 ккал на 100 г, що дозволяє включати його в дієтичне і лікувальне меню.

У їжу вживають очищені від листя і оболонки стебла рожевого кольору. Черешки ревеню застосовують у їжу лише молодими, тому що з часом вони накопичують велику кількість щавлевої кислоти.

Ревінь має безліч корисних властивостей:

  • попереджає розвиток гіпоксії головного мозку, підживлюючи нейрони;
  • знижує артеріальний тиск; загоює рани на слизових, допомагає затягуватися рубців;
  • сприяє зміцненню волосся, зубів і нігтів;
  • підвищує імунітет; заповнює брак вітамінів і мінералів;
  • покращує тонус очного м’яза, підвищує концентрацію і гостроту зору;
  • сприяє виведенню жовчі, поліпшенню роботи печінки;
  • допомагає швидше відновити шкірні покриви після опіків, обморожень, псоріазу та інших захворювань;
  • здатний боротися з брадикардією, аритмією, тахікардією;
  • застосовується для лікування диспепсії, атонії кишечника, метеоризму, запорів;
  • сприяє виведенню шлаків і токсинів з організму;
  • попереджає розвиток інфарктів, інсультів, серцевої недостатності.

Протипоказання до вживання ревеню:

  • захворювання органів шлунково-кишкового тракту в стадії загострення;
  • підвищена кислотність шлунку;
  • нирковокам’яна хвороба;
  • запальні процеси сечового міхура,
  • внутрішні і зовнішні кровотечі;
  • розлади роботи кишечника з нез’ясованих причин;
  • холецистит, ревматизм.

Вирощуємо ревінь

Розмножувати ревінь можна посівом насіння та діленням кореневищ.

Однак вирощування ревеню з насіння — процес досить трудомісткий, а отримані рослинки дадуть перший урожай лише через кілька років. Посівний матеріал можна придбати в спеціалізованих агромагазинах.

Найбільшою популярністю користуються такі сорти:

  • «Вікторія» — скоростиглий, врожайний, черешки. зеленуваті 30-50 см.
  • «Великочерешковий» — стійкий до морозів і захворювань, черешки червоні 60-70 см.
  • «Зарянка» — черешки вишневого кольору, до 45 см, м'якуш рожева солодко-кислого смаку.
  • «Цукатний» — має великі черешки (до 200 грам) і дуже смачний рожевий м'якуш.
  • «Циклон» — швидкорослий сорт з великими черешками зеленого кольору, м'якуш смачний. солодко-кислий.
  • «Голіаф» — урожайний сорт консервного призначення. черешки зеленого забарвлення. М'якуш у черешків щільний, зелений.

Ревінь ВікторіяРевінь ВікторіяФото: uogorod.ru

Для посіву підходить затінене місце, що знаходиться під негустим пологом плодових дерев.

Насіння заливають водою кімнатної температури на 10-12 годин для набухання. Висівають на грядку на початку березня або восени, заглиблюючи у ґрунт на 2-3 см. Після появи сіянців їх проріджують або пікірують за потреби.

Для розмноження способом ділення кореневищ обирають здорові 4-5-річні кущі. Ділять восени або рано навесні. Їх викопують як можна глибше, обережно обтрушують землю, розрізають гострою лопатою на 2-4 частини, кожна із яких має 1-2 добре розвинуті ростові бруньки з коренями. Розрізи рослин притрушують деревним вугіллям, злегка підсушують і висаджують.

Для посадки молодих кущів ревеню потрібно завчасно підготувати ґрунт: він повинен бути вологим, добре пропускати воду, містити велику кількість гумусу (перегною) з добавкою деревного попелу, якщо ґрунт має підвищену кислотність.

Посадку молодих саджанців роблять на відстані 50-70 см один від одного, в посадкову яму добавляють відро перегною чи компосту, 0,5 відра торфу, 0,5л деревної золи і перемішують все з землею. По центру розміщують саджанець, розправляють коріння по поверхні і засипають поживною землесумішшю. Ревінь потрібно заглибити на 3 см, не залишаючи ростову точку на поверхні. Після посадки ґрунт рясно поливають і мульчують. На початкових етапах росту часті поливи не обов’язкові, оскільки молоді кущі потребують мало вологи.

Як доглядати ревінь

Догляд за пересадженими кущиками ревеню до настання осіннього періоду полягає в систематичному поливі, своєчасному видаленні бур'янів, розпушування поверхні ґрунту навколо кущів.

Фото: tutknow.ru

Восени, щоб захистити ревінь від вимерзання, його бажано засипати сухим листям.

З настанням весни укриття з рослини прибирають. Для отримання більш ранньої продукції на початку березня, після сходження снігу, кущі ревеню накривають агроволокном.

Щоб черешки були великими, кущі потрібно поливати систематично і рясно: на 1 квадратний метр ділянки витрачають від 3 до 4 відер води. Нестача води значно погіршить смак.

Врожай починають збирати з травня до кінця червня при довжині черешка не менше 20-25 см. Перші, найбільш ранні збори — найцінніші, оскільки черешки містять найбільшу кількість корисних речовин. За сезон листові стебла прибирають кілька разів, вирізаючи за один раз не більше 30% листової маси, щоб не пригнічувати і не ослаблювати рослину.

Черешки зрізають або акуратно виламують, щоб не пошкодити ростові пагони. Корисні тільки молоді листові черешки ревеню, в зрілих висока концентрація щавлевої кислоти, а вона шкідлива. Листя і коріння в їжу не вживаються.

Як тільки на кущі розпочнуть формуватися квітконоси, їх видаляють, тому, що квітконоси дуже уповільнюють наростання листової маси. Якщо ж ви плануєте зібрати насіння, то на кущі треба залишити тільки один квітонос, тоді рослині не забракує сил викормити насіння повноцінним, а не пустим. До речі, свіжозібране насіння має найбільший процент схожості та самосів швидко дає сходи.

Протягом сезону ревеню роблять 2-3 підживлення рідким комплексним мінеральним або органічним добривом (розчин коров'яку). Крім цього 1 раз на 4 чи 5 років під кожен кущ необхідно підсипати по 10-20 літрів перегною або компосту.

Ревінь в кулінарії

Ревінь широко використовується в сучасній кулінарії. З черешків готують вітамінні напої, компоти, кисілі, квас, вино, желе, джеми, мармелад, різноманітні десерти. Їх використовують при приготуванні овочевих та фруктових салатів, начинок для пирогів, різноманітних десертів, морозива, соусів до м’яса.

Фото: cdn10.roomble.com

Зберігають зрізаний та завернутий в поліетиленовий пакет ревінь в холодильнику тривалістю до 2 тижнів. В замороженому вигляді, порізаний на невеликі шматочки, ревінь зберігається декілька місяців. Готується ревінь дуже швидко — не більше 7-10 хвилин, інакше розвариться.

Читайте також: Сочевиця на городі та на столі: вирощуємо в Україні

Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Підтримати нас можна по-різному: вподобайками 👍, поширенням 🔁 та коштами ❤️.

Вважаєте, що редакція заслужила? Перекиньте внесок на картку Приватбанку редакції — йдіть за посиланням на LiqPay (це безпечний та простий спосіб перекинути кошти). За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі ви стаєте учасником клубу шанувальників якісної журналістики і допомагаєте Первомайській громаді стати зрозумілішою для її мешканців та привабливішою для гостей.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися