Плата за комунальні послуги давно поділила людей на два табори: одні сумлінно платять, інші сміються: мовляв, а нехай спробують стягнути! У результаті тягар розрахунків покладається на плечі одних і тих самих людей, і це далеко не найбільш заможні родини. Новий законопроєкт має вирішити проблему боржників. Їм доведеться відмовитися і від закордонних поїздок, і від зручних авто, і від улюбленого хобі. Разом із тим, новий закон зможе вдарити й по найбіднішим. Як саме? Читайте далі.
З 10 січня 2006 року діє Закон, яким регулюється заборгованість з комунальних послуг, яка утворилася станом на 1 грудня 2006 року. Але цей документ не дозволяє забезпечити реструктуризацію заборгованості, що утворилася після цієї дати. Тож працювати із боржниками підприємствам досить складно.
Що ж маємо зараз?
За даними Державної служби статистики України, заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 01.05.2020 року становила 63,1 млрд гривень, в тому числі:
- постачання та розподіл природного газу – 25,6 млрд грн;
- постачання та розподіл електричної енергії – 5,9 млрд грн;
- централізоване опалення та гаряче водопостачання – 20,5 млрд грн;
- водопостачання та водовідведення – 5,3 млрд грн;
- утримання будинків та прибудинкової території – 4,9 млрд грн;
- вивезення побутових відходів – 0,97 млрд грн.
Лише у Первомайську люди заборгували за воду 2,5 мільйони гривень!
Що передбачає запропонований законопроєкт?
- Заборгованість, яка склалася на дату набрання чинності законом, що встановлять, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
- З підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг укладаються договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги.
- Загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів на погашення реструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, та 20 відсотків – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.
- Якщо доходів громадян, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення.
Ще кілька важливих моментів, зазначених у документі:
- передбачено відшкодування з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах для населення та бюджетних установ;
- у разі дотримання вимог процедури реструктуризації та виплати усієї суми боргу передбачається списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиті енергоносії;
- заборгованість за житлово-комунальні послуги прирівняють до заборгованості з аліментів та стягуватимуть за аналогічним принципом. Тобто застосовуватимуть ті самі обмеження.
Які обмеження можуть застосувати до боржників?
Автори законопроєкту пропонують доповнити пункти 1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» після слів «сплати аліментів» «оплати житлово-комунальних послуг». Це означає: наявні обмеження, що можуть застосовуватися у разі сплати аліментів:
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
- обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
- обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання – до погашення заборгованості
діятимуть і у випадку заборгованості з ЖКХ!
Проєкт закону підтримало Мінрегіонів. Автори сподіваються, що деякі статті запрацюють уже зовсім скоро, адже у самому тексті законопроєкту йдеться про те, що заборгованість, яка складеться з 1 жовтня поточного року, підлягатиме обов'язковій реструктуризації.
Із карткою законопроєкту можна ознайомитися на офіційному сайті Верховної Ради.
