Вступ до іноземних вишів для більшості студентів досить серйозне рішення. Для когось це поклик серця, для інших чи не справа честі батьків. Тож ми знайомимося із студентами, які змогли досягти своєї мрії. Із редакцією Гард.City спілкувалася Софія Піщанська, яка 2019-го здійснила декілька серйозних кроків до своєї мрії.
BG Image
Знайомимося із Софією
Софія Піщанська народилася та мешкає у Первомайську. Вся родина підтримувала інтерес дівчинки до навчання. Ще у школі (відвідувала спочатку ЗОШ №17, а потім гімназію) Софійка найбільший інтерес виявляла до вивчення мов.
Софія самотужки вивчала турецьку, османську, англійську, польську, російську, а також удосконалювала українську. Навіть була членом МАН в секції «Українська мова та література», постійним учасником та переможцем олімпіад. Особисто чи не найголовнішим досягненням вважає те, що уже у перший рік вивчення польської мови стала учасницею Всеукраїнської тематичної олімпіади, посівши місце у першій десятці.
BG Image
Вивчаючи родинне дерево, з′ясували, що є етнічними поляками і мають приналежність до польського народу, що було підтверджено документами з архівів.
Тоді ж виникло бажання встановити якнайбільше членів родини, які мешкають як на території України, так і на території Польщі. А далі взагалі з′ясувалося, що родина має двобічне польське походження: бабусі та дідусь. А прадідусь Роман і взагалі був освіченою людиною та знав 8 мов. У 1937 році разом із багатьма представниками інтелігенції за наказом НКВД був арештований і в триденний термін розстріляний. Дізналася про це Софія із довідки про його реабілітацію в 1956 році.
Розповідає Софія Піщанська
Крок перший
BGImage
Чим більше я цікавилася історією своєї родини, чим більше дізнавалася про свою минуле, тим сильнішим було моє бажання пов′язати життя саме із Польщею. Зібравши всі документи, ми звернулися до Генерального консульства Республіки Польща в Одесі для отримання Карти поляка. Але потрібно було скласти іспит.
Першою перешкодою для мене став мій вік. Як неповнолітня і не мала права отримати Карту поляка раніше за батьків згідно із польським законодавством. Та для моєї родини це було справді складно. Адже існував не лише мовний бар′єр. Довелося всім отримувати якнайбільше інформації про історію Польщі та її культуру. Другою перешкодою для вступу до університетету за кордоном стала недосвідченість з певних питань щодо вступної кампанії (так званої rekrutacji).
BGImage
Але була й більша проблема. В той час я залишалася ученицею 10-го класу. А для вступу до іноземного вузу мені була потрібна повна загальна середня освіта.
Тоді я порадилася із родиною і прийняла серйозне рішення. Я перейшла на дистанційну форму навчання та закінчила 10-й і 11-й класи екстерном за один рік. Так, це дійсно було дуже важко.
Але у червні 2019 року мені це вдалося. У 15 років я отримала диплом про закінчення школи.
Саме тоді я уже конкретно окреслила для себе найзаповітнішу мрію: стати польським дипломатом.
Крок другий
BG Image
BG Image
На перший погляд, це був дуже ризиковий крок. Адже факультет, який я обрала для себе, — міжнародних відносин та політичних досліджень — вимагав пройти так званий нульовий курс, а потім продовжити навчання за своїм напрямком. Але ж я вже казала, що головне — вірити?
Мені вдалося скласти «Zerowy kurs» достроково. Тож зараз я повернулася додому, навчаюся сама та ділюся своїм досвідом із іншими, багато спілкуюся польською. Це дозволяє мені удосконалювати власні навички та допомагати тим, хто лише мріє опанувати цю мову.
Я закінчила університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (мовний курс). Мій наступний крок — Ягелонський університет у Кракові.
Крок третій
BG Image
BG Image
У будь-якій країні вам доведеться оновлювати себе та змінюватись. Якщо вступаеш до іноземного вишу, маєш обрати: або ти вчишся спілкуватися із новим оточенням, або боїшся та шкодуєш себе. Я обрала перше.
Перед вступом я читала багато форумів та статей. Тож чудово розумію побоювання студентів, які із острахом очікують якогось упередженого ставлення до себе. Я всіх хочу заспокоїти. У мене склалося надзвичайне враження від навчання у Польщі. Допомога, підтримка, співпраця, розуміння один одного, той дух злагодженості, який я відчула — це дивовижно. Там немає позиції: «Я лідер, інше мене не стосується». Навіть зараз, коли я за 1000 кілометрів від своїх однокурсників, відчуваю підтримку з боку викладачів та друзів.
Ми — команда, з якою можна робити навіть неможливі речі, а особливо в напрямку вибудовування дипломатичних ліній та відстоювання інтересів держави.
Щодо студентів з України, то їх у польських вишах достатньо, але не менше за студентів із інших країн світу: Китаю, Казахстану, Росії, Білорусії, Японії, Туреччини і навіть Йорданії.
BG Image
BG Image
Коли мені задають різні питання щодо того, які потрібні мати знання, то моя відповідь проста. Основною проблемою, яка виникає, є мовний бар'єр.
Одна з моїх порад — це певна цитата, яку я створила, для інспірації — натхнення: «Якщо ти знаєш мову, то перед тобою відкриваються небачені можливості, нові перспективи в майбутньому!»
Тому, коли ти приїздиш, знаючи не лише польську, а й інші іноземні мови, перед тобою відкриваються дійсно чудові перспективи. Наприклад, я могла спілкуватися з усіма своїми однокурсниками, дізнаватися про їхні захоплення, обмінюємося різними думками щодо нашої професії. По-друге, це дозволяло повною мірою опановувати ази моєї майбутньої професії. Існує єдине «але»: підготовку потрібно починати заздалегідь.
Кожна людина — особистість, тому поради — це спірне питання. Але якщо буде виникати потреба в консультації, я її охоче надам.
BG Image
Мрія стати дипломатом на тлі останніх подій стала ще більш важливою для мене. Адже навіть велику війну можна попередити шляхом дипломатії і права. Сподіваюся, моя історія надихне багатьох вступати до іноземних вишів. Ви маєте право на мрію. А шкодуватимете лише тоді, як не спробуєте.
Про свої досягнення Софія охоче розповідає у своєму профілі Facebook. Тож якщо їй вдалося, чому вам здається, що через побоювання варто відмовитися від мрії?
