Із 1 січня 2027 року гімназії, ліцеї та початкова школа Первомайської громади можуть перейти на фінансову автономію. Це означатиме, що заклади самостійно вестимуть бухгалтерський облік, матимуть рахунки у Казначействі та розпоряджатимуться коштами в межах затверджених кошторисів.
Відповідний проєкт рішення сесії Первомайської міської ради оприлюднили 14 вересня на офіційному сайті громади.
Які заклади отримають автономію
Фінансову автономію пропонують надати:
- Первомайським гімназіям №№ 1-10;
- Грушівській, Кінецьпільській та Підгороднянській гімназіям;
- Первомайській початковій школі №11;
- ліцеям «Ерудит», «Лідер» і «Престиж».
Загалом у переліку — 17 закладів освіти. Їх пропонують визначити розпорядниками бюджетних коштів третього рівня.
Поки що це лише проєкт рішення: у документі ще немає номера, дати ухвалення та інформації про сесію, на якій його розглядатимуть.
Що мають зробити заклади освіти
Якщо міська рада ухвалить рішення, заклади повинні організувати самостійне ведення бухгалтерського обліку та підготовку фінансової звітності.
Також вони мають:
- відкрити рахунки у Первомайському управлінні Державної казначейської служби;
- підготувати оновлені редакції статутів;
- подати нові статути на затвердження управлінню освіти.
У проєкті рішення не зазначені окремі строки для відкриття рахунків і внесення змін до статутів.
Майно передадуть на баланс шкіл
Управління освіти має провести інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів та інших матеріальних цінностей у кожному із 17 закладів.
Після цього майно повинні передати на баланс відповідних гімназій, ліцеїв і початкової школи. Управління освіти також має оновити своє положення з урахуванням переходу закладів на фінансову автономію.
Контролювати виконання рішення пропонують постійній депутатській комісії, яка опікується, зокрема, питаннями освіти.
Що означає фінансова автономія школи
Фінансова автономія не означає, що заклад сам визначатиме загальний обсяг фінансування або зможе витрачати бюджетні гроші без обмежень.
Стаття 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що заклади можуть самостійно здійснювати витрати, але лише в межах затвердженого кошторису. Зокрема, йдеться про формування штатного розпису, оплату праці та премій, поточні ремонти, підвищення кваліфікації працівників і укладання господарських договорів. Сам кошторис затверджує засновник закладу — у цьому випадку міська рада.
Загальне право закладів освіти на фінансову, організаційну, кадрову та академічну автономію закріплене також у статті 23 Закону України «Про освіту». Водночас межі такої самостійності визначають законодавство та установчі документи закладу.
Отже, у разі ухвалення проєкту школи отримають більше відповідальності за планування і використання виділених їм коштів, ведення обліку та фінансову звітність. Водночас міська рада залишиться засновником закладів, затверджуватиме їхні кошториси та контролюватиме використання бюджетних грошей.
Які відгуки про фінансову автономію шкіл
Досвід громад, які вже запровадили фінансову автономію, показує як переваги, так і ризики цієї моделі. Водночас більшість доступних оцінок — це відгуки директорів та представників місцевої влади, а не результати незалежного дослідження.
У Ладижинській громаді Вінницької області заклади освіти перейшли на фінансову автономію з 1 січня 2026 року. Через пів року роботи більшість керівників повідомляли, що шлях від виникнення потреби до її вирішення став коротшим. Директори отримали можливість самостійно визначати першочергові витрати й планувати закупівлі. Водночас на початку керівники хвилювалися через нову фінансову відповідальність.
Про збільшення навантаження говорять і в Балтській громаді Одеської області, де фінансову автономію мають усі заклади освіти. За оцінкою начальника місцевого відділу освіти, навантаження на керівника школи зростає на 20-30%. Серед інших ризиків — додаткові витрати для віддалених закладів, нестача фахівців із закупівель та фінансова вразливість малих шкіл.
Водночас у Пирятинському ліцеї №6 серед переваг називали можливість самостійно проводити закупівлі, визначати першочергові витрати та спрямовувати зекономлені кошти на ремонти й обладнання. За даними керівництва ліцею, під час однієї із закупівель заклад зміг облаштувати шість навчальних кабінетів замість чотирьох, а залишок коштів використати на ремонт.
Отже, результат залежить не лише від самого рішення про автономію. Школам потрібні підготовлені керівники, бухгалтери, фахівці із закупівель та зрозумілий розподіл відповідальності між закладами й управлінням освіти.
Під час підготовки цього матеріалу використовувалися інструменти штучного інтелекту. Остаточну перевірку та редакційне рішення здійснила редакція Гард.City.
