Замість студентських мантій — святкові сукні. Замість аудиторій — затишне подвір'я під кронами дерев. А замість оцінок — щирі усмішки, обійми та слова вдячності. 17 липня у Первомайську відбувся другий випуск слухачів Університету третього віку — місця, де люди не лише навчаються, а й спілкуються та знаходять друзів.
«Наші двері завжди відкриті для всіх»
З самого ранку на подвір'ї Простору соціальної адаптації людно. Тут збираються слухачки закладу: ошатні та помітно схвильовані. Під великими розлогими деревами вже розставлені стільці, поруч облаштована імпровізована сцена. Музична апаратура, мікрофони, святковий антураж — усе, як годиться, для справжнього випускного.
Біля сцени гостей зустрічають ті, кого слухачі лагідно називають своїми «промінчиками»: кураторки Ольга Лепська, Ніна Чорна й Олена Кобенко. Саме вони протягом року допомагали своїм студентам відкривати нові знання, таланти та віру у власні сили. Завітав на випуск і директор терцентру Сергій Грушанський.
Ольга Лепська
Цей випуск став уже другим від часу роботи оновленого університету. За словами Ольги Лепської, за два роки через його аудиторії пройшли понад 150 слухачів.
— На жаль, сьогодні не всі змогли прийти. Літо — хтось поїхав у відпустку, хтось відпочиває з рідними, комусь завадило здоров'я. Але всі вони залишаються частиною нашої великої університетської родини. Загалом за два роки через наш університет пройшли понад 150 людей. Їх могло б бути значно більше, якби не проблема з транспортом. До нас приїжджають слухачі з різних мікрорайонів і сіл громади, а дістатися часто доводиться з пересадками. Для пенсіонерів це недешево, адже одна поїздка може коштувати близько 100 гривень. Не кожен може дозволити собі такі витрати. Попри це ми завжди чекаємо на наших слухачів. Хочемо побажати кожному щастя, здоров'я, наснаги й гарного настрою. Наші двері завжди відкриті для всіх, — сказала Ольга Лепська.
Вона також додала, що вже з 1 вересня навчання продовжиться, а програма стане ще цікавішою. До речі, до команди долучиться ще викладач англійської мови, якого вдалося знайти зовсім нещодавно.
«Тут панує атмосфера великої дружної родини»
Свято було наповнене музикою, теплими словами й творчими подарунками. Для випускників виступили гурт «Будьмо разом» під керівництвом Оксани Лісовець та танцівниця Світлана Степанова.
Кульмінацією урочистостей стало вручення сертифікатів про завершення навчального року. Кожного випускника запрошували на сцену з дотепними й теплими характеристиками, які викликали щирі усмішки та оплески. Такий жартівливий супровід зробив церемонію ще більш душевною.
Утім слова вдячності звучали не лише на адресу випускників. Слухачі підготували для своїх викладачів щирі привітання, дякували за турботу, терпіння, підтримку і тепло, з яким їх зустрічали в університеті. Не обійшлося без обіймів і зворушливих побажань, що ще раз підтвердили: тут панує атмосфера великої дружної родини.
«З вранішнім сонечком ми ніби на крилах летимо в університет»
Найщирішими ж були відгуки самих слухачів.
— З вранішнім сонечком ми ніби на крилах летимо в університет. А тут нас зустрічають три жіночки, які дають нам те, чого ми не можемо отримати вдома, — зворушливо говорить Любов Соколова.
Слухачка Ніна Кравченко настільки полюбила університет, що написала про нього власний вірш і прочитала його зі сцени.
Для Тетяни Кранги університет став місцем, де, за її словами, почалася друга молодість.
— Тут ми відчуваємо себе активними, потрібними. Тут хочеться жити, спілкуватися й відкривати для себе щось нове, — каже вона.
Людмила Сороковська та Анна Голованова
Анна Голованова щиро подякувала всім викладачам за душевність, турботу, терпіння і тепло, з яким вони зустрічають кожного слухача.
«Такої активності ми давно не бачили»
Директор територіального центру соціального обслуговування Сергій Грушанський переконаний, що університет давно довів свою необхідність.
— Якщо оцінювати його роботу, то тільки на п'ять із плюсом. Такої активності й такого бажання навчатися ми давно не бачили. Наші слухачі відвідують не один факультет, а одразу кілька, займаються творчістю, пропонують власні ідеї, приносять матеріали для занять. Це говорить про те, що людям це справді потрібно, — наголосив він.
За словами керівника, вже восени університет планує розширити перелік навчальних напрямів. Нові факультети відкриватимуть відповідно до побажань слухачів та можливостей залучити нових викладачів.
«Тут знаходять не лише знання, а й відчуття власної потрібності»
За два роки Університет третього віку став набагато більшим, ніж просто місцем навчання. Тут вивчають комп'ютерну грамотність, займаються рукоділлям, танцями, співом, відвідують психологічні заняття, а відтепер матимуть можливість вивчати ще й англійську мову та релігієзнавство.
Та головна цінність університету вимірюється не кількістю занять чи факультетів. Вона в очах його слухачів, які знову відчули смак активного життя, знайшли друзів, підтримку й місце, куди хочеться повертатися. Бо, як сказала одна з випускниць, вони щоранку «ніби на крилах летять до університету».
