Біля історичної садиби Августа Гана у Первомайську, якій майже 150 років, гарно о будь-якій порі. Та пізньої весни тут особлива краса. Вигадливі вікна та теплі стіни старого будинку визирають з-за пишного гілля квітучих каштанів, бузку та акації. А поміж руїн водяного млина унизу буяє зелень і шумить Південний Буг серед ромашкових схилів. Дивіться фотоальбом та відео від Гард.City.
Ганівський маєток у травні: квіти, сонце і коти
У Первомайську не так багато історичних будівель: можна згадати колишнє училище Терези Марголіс та медколедж на Грушевського, колишню будівлю банку на Київській і ще кілька будинків з тих часів, коли архітектура зачаровувала самобутністю форм. Одна зі старовинних будівель — маєток підприємця Августа Гана, збудований у 1872 році. Цей будинок зберігся дотепер, і нині в ньому живуть люди.
У травні садиба особливо мальовнича. Вже минув зимовий час, коли будинок дивився на снігові хмари над Бугом через голі віти дерев, і ще не настала літня спека, коли трава довкола вигорить на південному сонці. Садиба купається в зелені та квітах: рясно квітнуть каштан і кущі бузку, починає розквітати біла акація.
У густій траві — ромашки, пухнасті кульбаби і квіточка льону, мов клаптик травневого неба.
Біля ґа́нку ростуть декоративні рослини з кольоровим листям, а над двором розкинулося зелене шатро величезної софори, під якою сам Ган колись сидів за столом з млинового жорна, спостерігаючи, як працюють його водяні млини унизу.
Третій млин у травні: зелень, сонце і вода
Спустимося до руїн млина Ганів, знаного серед первомайців, як Третій млин. Ган мав комплекс із двох водяних млинів на лівому (ольвіопольському) та правому (голтянському) берегах Південного Бугу.
Гребля добре збереглася: у спекотну погоду вона пересихає, однак нині, у травні, річка ще не зміліла після весняного водопілля, тож через греблю шумує течія, голос якої чути здалеку. Також гарно чути хор жаб, які влаштували концерт у прибережних очеретах.
Їх тисячі, а, може, мільйони: білі пелюстки, сонячні серединки.
Понад ромашковими схилами та річкою пливуть хмари.
Ромашкові схили над Південним Бугом
Поміж ромашок колишуться фіолетові квіти шавлії.
На камінні, нагрітому сонцем, буяє запашний чебрець: саме час назбирати на цілющі чаї. Такий чай смачний, пахне літом і гарно допомагає від кашлю.
Чебрець цвіте
Чому прогулянка потребує обережності
Скоро настане літо, і сонце висушить це різнотрав'я, тож насолоджуємося моментом. Проте будьте обережні: у високій траві можуть чатувати кліщі, тож вдягайтеся так, щоб не було, де причепитися, і обробляйте oдяг спеціальними засобами перед тим, як вирушити на прогулянку природою.
Руїни млина
Серед гранітних степів можна зустріти, крім ящірок, також змій. Проте не лякайтеся, в наших краях водяться переважно неотруйні водяні вужі. Водяний вуж не має жовтих плям на голові, але його можна відрізнити від гадюки за малюнком у вигляді темних шахівниць на сірому тілі. Голова у вужа овальна, а зіниці круглі, тоді як у гадюки голова трикутна і вертикальні зіниці. А ще гадюка степова (єдина отруйна змія Миколаївщини) живе у степовій зоні, а не біля річки. Тож біля води ви найімовірніше зустрінете вужика.
Аж ось ми примандрували до руїн млина. Тут навіть взимку не замерзає вода: течія несеться між каміння, наспівуючи щось одвічне.
Іще на початку квітня тут на деревах ледь розкривалися молоді листки, а нині все заросло зеленню. Ідеальне місце, щоб відпочити від щоденної метушні та відновити сили.
Читайте про історію та сьогодення Ганівської садиби та млинів Первомайщини в архівних статтях на сайті.
