Поки гранди українського футболу звикають до бюджетів та стабільності, маленькі клуби з провінції пишуть власну історію — на характері, батьківському ентузіазмі та щирих емоціях. Футбольний клуб «Торпедо» (Первомайськ) повернувся з престижного турніру Utmost Cup, що проходив у Вінниці, з почесним 3-м місцем серед 48 команд з усієї України.
Як первомайцям вдалося стати «незручним суперником» для господарів, обіграти чемпіонів минулого року та чому в «Торпедо» TikTok і жарти важать не менше за виснажливі тренування — розповідають керівник клубу та тренер Сергій Федорченко й адміністраторка клубу Аліна Новік.
Фото: ФК Торпедо
Замість Львова — у Вінницю «з коліс»
Спочатку команда планувала поїздку до Львова на Leo Cup, але реальність внесла свої корективи. Фінансова складова сьогодні — головний арбітр. Вартість проїзду, складність логістики, відсутність житла економ-класу у потрібні дати та проблеми із залізничними квитками змусили тренерський штаб ухвалити вольове рішення.
«Я вирішив, що ми не їдемо до Львова, щоб не бити по кишені батьків. У нас ще багато турнірів попереду, а проїзд зараз — це просто космос. Ми скинули заявку у Вінницю в останній момент, коли групи вже були набрані, і нам пощастило — нас взяли», — згадує Сергій Федорченко.
Фото: сторінка турніру Utmost cup
Економія була в усьому: щоб не платити за зайву ніч у готелі, команда виїхала в день турніру. Прибули за 40 хвилин до першого матчу — і одразу в бій. Тут не зайвим буде зауважити, що, як бачимо, руйнується стереотип про «надзвичайні» можливості клубів та батьків. Тут також займаються діти звичайних людей, яких сьогодення змушує рахувати кожну гривню.
«Група смерті» та вінницьке прокляття для суперників
Турнір видався емоційно насиченим. Перша гра проти «Чайки» з Київщини (це була одна з найсильніших команд турніру) закінчилася поразкою 1:3. Але «торпедівці» не з тих, хто опускає руки. Щоб вийти до «Голден ліги», треба було вигравати наступні матчі з великою різницею м'ячів. Спокійна мотивуюча розмова з тренером, трішки самоконтролю і все вдалось: наступні два матчі завершились із потрібним результатом. І другий ігровий день наші хлопці стартували серед когорти найсильніших із сильних.
Фото: сторінка турніру Utmost cup
Первомайці зробили неможливе: у «Голден лізі» вони здолали «Вінсмарт» (Вінниця), потужний «Кремінь» (Кременчук) та тогорічних чемпіонів — одеську «Пальміру».
«Так вийшло, що ми стали справжнім «нічним жахом» для вінничан. У перший день на груповому етапі вибили одну їхню команду, на другий день — іншу, а за третє місце знову грали з вінницькими «Балканами». Організатори вже сміялися: "Більше їх кликати не будемо, бо вони всіх наших перемагають"», — жартує тренер.
В 1/4 фіналу «Торпедо» впевнено пройшло «Єврошпон» (Смига) — клуб, що будує власну клубну академію за європейськими стандартами. А у півфіналі знову зустрілися з «Чайкою». Гра була рівною, але фортуна усміхнулася киянам — 0:1. Проте в матчі за бронзу первомайці зібралися і довели свою перевагу над «Балканами» з Вінниці.
Фото: сторінка турніру Utmost cup
До слова, цікавою особливістю турніру є те, що його організатори не є спонсорами котроїсь із команд або декількох місцевих клубів. Люди просто вкладають великі гроші у розвиток дитячого спорту та прагнуть підтримувати незмінно високий рівень проведення цього турніру.
Огляд скаутів та визнання
Результати «Торпедо» не залишилися непоміченими. За словами Сергія Федорченка, кожен матч буквально під мікроскопом скаутів та представників великих клубів та академій, які зазвичай відвідують усі статусні змагання у пошуках перспективних хлопців. Але, на думку тренера первомайської команди, віковій категорії, представленій на турнірі, а це 2017-2018 рік народження, ще зарано думати про професійну кар'єру. Для хлопців у цьому віці футбол поки більше про захоплення, наполягає тренер, яке згодом може перерости у справжній професійний спорт. Головне — не виривати дитину зі щасливого футбольного дитинства та не ламати їй психіку ранніми навантаженнями, як фізичними, так і емоційними. Бо це все невід'ємна частина професійного спорту.
Індивідуальні нагороди турніру у складі «Торпедо»:
- Максим Черновол — кращий гравець команди.
- Артем Серебрій — кращий півзахисник усього турніру.
«Приємно, що кращих обирали самі організатори, а не тренери. Вони стежать за кожним рухом. Стати кращим на такому рівні — це автоматично потрапити «на олівець» до агентів», — пояснює Сергій Федорченко.
Фото: сторінка турніру Utmost cup
Більше, ніж спорт: екосистема «Торпедо»
Адміністраторка клубу та мама одного з футболістів Аліна Новік зазначає, що успіх команди — це не лише голи, а й атмосфера, яку вдалося створити навколо дітей.
«Ми чули, як батьки інших команд шепотілися: «Та що там те «Торпедо», ми їх зробимо». А потім, коли ми вигравали, у них був шок. Наша сила в згуртованості. Тренер вибудував таку систему з першого дня існування клубу. І хай він може і нагримати колись, але діти його обожнюють. Бо їм з ним комфортно, цікаво та спокійно. Так само Сергій об'єднав і нас, батьків. З правилами, з дисципліною теж свого роду. Ми вболіваємо, але не маємо критикувати, тільки підтримка та допомога. Ми — як одна велика родина: і діти, і батьки разом», — ділиться Аліна.
Фото: сторінка турніру Utmost cup
Сергій Федорченко додає, що його методи часто дивують прихильників «старої школи»:
«Ми можемо знімати TikTok, сміятися, я спілкуюся з пацанами, як з друзями. Дехто каже, що немає субординації, але це працює! Люди бачать у соцмережах, як ми жартуємо, і думають, що ми нічого не робимо. Але ми знімаємо відео одну хвилину, а потім годину пашемо. Результат сам собою не приходить — грати на таких турнірах, як цей, — це не балачки. Хлопці готуються, розуміють свою відповідальність, але й відчувають мою та батьків підтримку. Так і працюємо».
Фото: ФК Торпедо
Третє місце у Вінниці серед 48 кращих команд України — це доказ того, що в маленькому Первомайську ростуть великі таланти. Без генеральних спонсорів, лише на підтримці батьків, «Торпедо» доводить: характер і любов до гри важать більше за будь-які бюджети.
Фото: ФК Торпедо
Попереду — нові тренування, нові жарти в роздягальні та, безперечно, нові перемоги. Адже, як кажуть у клубі: «Ми відсвяткували, поплескали, поспівали, а наступного дня — знову до роботи».
