Понад 20 років у Первомайській СЮН до Великодня розписують писанки, створюючи красу та продовжуючи українську традицію. Долучилася до майстер-класу і журналістка Гард.City: дивіться фото, відео та дізнайтеся, як створити писанку-оберіг.
Про традиції писанкарства, своєї родини та Станції юних натуралістів розповіла журналістці Катерина Попик, методистка Первомайської СЮН.
«Писанки пишу і я, і діти, і внуки, — починає розповідь пані Катерина і згадує, як маленькою у своєму рідному селі Добре на Вільшанщині прибігала в гості до бабусі й дивилася, як старенька пише писанки. — У бабусі була літня кухня. І такий малесенький столик, і стільчик маленький. І вона сиділа й писала ті писанки. Я приходила зі школи, сиділа коло неї, просто дивилася. Це ейфорія, коли дивлюся, як пишуться писанки. Горить свічка, і така тиша... А тоді оці писанки бабуся запікала в печі. Виймала їх, а вони ж такі гарні, і ми, онуки, прибіжимо, дивимося. Наскільки я пам'ятаю, вона одна на все село писала писанки. На Великдень ходила у церкву, а після нам в хустинці давала оці писанки».
Писанки Катерини Попик
За словами бабусі, писанку неодмінно треба писати на «живому яйці», тобто сирому. Бо, якщо видути яйце, у порожній шкаралупі може оселитися «нечиста сила». Писанки можна освятити в церкві, вони зберігаються роками і не псуються.
Писанка — це оберіг дому і родини
Усі лінії на писанці мають бути з’єднані між собою: тоді вийде не проста писанка, а справжній оберіг: «Освячена писанка є оберегом для сім'ї, для дому, для городу. Молодятам дарували писанки: вважалося, що в них буде вічна любов, вічне розуміння. Бабуся казала, що коли починали садити городи, обов'язково закопували писанки по чотирьох кутах ділянки: тоді буде врожай, і грак не чіпатиме, і все добре вродить. А ще добра писанка захищає двір від всього поганого».
Виготовлення писанки
Катерина Петрівна розповідає, як на власному досвіду переконалася: «Я у це не вірила. Та старі писанки залишаються, а нові пишуться. А писанку викидати не можна. Її тільки можна закопати в землю». Тож закопали старі писанки на дачі, де двір був прохідним: різні люди ходили. І от після цього перестав ходити, хто завгодно: «Приходити стали тільки ті, хто з добром іде: поділитися, і допомогти, і порадити. Це справді магія».
Майстер-класи для дітей і колег
Пані Катерина почала писати писанки власноруч після завершення школи. Згодом, як вже працювала вчителькою початкової школи, щороку перед Великоднем разом із дітьми розписувала писанки. А на СЮН перший майстер-клас для гуртківців провела у 2006 році. Власноруч виготовляла писачки, яких тоді ще не було у продажу. За приклад брала бабусин писачок з деревини та фольги. Нині вже можна придбати готові писачки та різноманітні фарби, а колись бабуся використовувала рослинні барвники для писанок.
Цьогоріч вже вдруге влаштували майстер-клас і для викладачів СЮН. Торік, як пані Катерина запропонувала колегам спробувати сили у розписі, то усім дуже сподобалося: «У них очі горіли, стільки задоволення отримали від написання писанок. І в цьому році вже самі мені запропонували», — усміхається майстриня.
Тим часом за столом, на якому розкладені інструменти, роздруківки з орнаментами, свічки та яйця, вже збираються учасниці майстер-класу. Запропонували приєднатися і авторці репортажу. Звісно, із радістю погодилася, бо давно хотілося спробувати розписати писанку.
Доки люди пишуть писанки, доти буде існувати світ: так каже давня легенда
Майстер-клас почався із цікавого екскурсу традиціями та переказами щодо писанок. Дізналися про їхню символіку та кольори. Приміром, якщо поділити яйце на дві частини, це символізуватиме день і ніч, наш світ та потойбіччя. Чотири сектори яйця означають пори року. Кожен колір також несе певний сенс: жовтий — сонце, зерно, червоний — любов, чорний — чорнозем, блакитний — небо, вода. Візерунки теж мають своє значення: є символи для врожаю, довголіття, кохання.
Візерунки мають певну символіку
Щоб створити писанку, віск у писачку нагрівають над полум’ям свічки та наносять малюнок на вимите та обсушене яйце. Потім занурюють у фарбу, для початку — жовту. Тримають там, дістають, обсушують, тоді замальовують воском ті деталі малюнку, які мають лишитися жовтими і занурюють у наступну фарбу, наприклад, червону. На кожному етапі використовується більш темний колір: зелений, синій, коричневий, чорний.
Творчість і натхнення
Потім писанку треба обсушити та запекти в духовці: викласти на деко, застелене серветками, а коли віск розтане, витерти і продовжувати запікати 6-8 хвилин. Яйце вийде, як варене. Готову писанку треба натерти олією, щоб гарно блищала.
Писанки у кожного свої, і всі гарні
Такі яйця можна дарувати на Великдень, можна їсти, а можна й зберігати. «Бо писанка — це добробут, це щастя, це удача», — каже майстриня.
Тож із майстер-класу кожен поніс з собою одну, а то й кілька писанок: різнокольорових, із різними візерунками, але усі — заряджені позитивом. Адже писати писанки треба тільки з добрими думками. Тоді вони стануть справжнім оберегом.
Пройдіть тест, щоб дізнатися більше про українські великодні традиції.
