Як виживає громада, коли обсяги гуманітарної допомоги зменшуються, а кількість людей, які потребують підтримки, залишається високою? Про те, як сьогодні працює Первомайська філія Українського Червоного Хреста, хто має право на допомогу, як організація вибудовує роботу з громадами та волонтерами і що планує на 2026 рік, — в інтерв’ю з головою філії Яною Євтушенко.
Яна ЄвтушенкоФото: з особистого архіву
Як усе починалося: перші кроки Червоного Хреста у Первомайську
— Пані Яно, коли фактично розпочалася активна робота Червоного Хреста у Первомайську?
— Активна діяльність у Первомайську розпочалася 14 квітня 2022 року. Саме тоді я приїхала з Миколаєва з посвідченням і повноваженнями. Але на той момент не було нічого: ні приміщення, ні складів, ні обладнання. Перші кроки ми почали з формування команди — до роботи долучилися мої друзі та знайомі.
Питання приміщення для видачі гуманітарної допомоги допомогла вирішити місцева влада — Олег Демченко та Ольга Присяжнюк, директорка медичного фахового коледжу. Саме там з’явилася перша локація пункту видачі гуманітарної допомоги від Червоного Хреста.
Так починався Червоний Хрест у Первомайську.
Фото: з особистого архіву Яни Євтушенко
— З якими викликами ви увійшли в роботу у 2022-2023 роках?
— Людей було дуже багато. Первомайськ тоді вважався так званою «червоною зоною», і обсяги гуманітарної допомоги були величезні. За підтримки голови Миколаївської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Андрія Скорохода та координаторки напрямку Relief Інни Ярован ми приймали фури по 20 тонн, інколи — по дві на тиждень, тобто до 40 тонн гуманітарної допомоги.
Ми працювали і вдень, і вночі: приймали, розвантажували, обліковували й видавали допомогу. Була дуже сувора звітність — усе фіксувалося до найменших деталей.
— Як формувалася система напрямків діяльності?
— Усе вибудовувалося від потреб людей. Сьогодні Первомайська філія охоплює 19 напрямків діяльності: видача гуманітарної допомоги, банки одягу, психосоціальна підтримка, інформування про мінну небезпеку, соціальна пральня, пункт прокату реабілітаційного обладнання, опіка на дому, гуманістична освіта та волонтерство, дистрибуція й фільтрація води, відновлення родинних зв’язків, донорство крові, мобілізація ресурсів, проєкти з Save the Children, мобільні бригади психосоціальної підтримки, ресурсні кімнати з послугами перукаря та логопеда, реагування на надзвичайні ситуації, перша домедична допомога, інформаційна діяльність. І все це робота однієї філії.
Виклики війни і зменшення допомоги: адаптація до нових реалій
— Повернімося трохи назад. Як для вас почалася повномасштабна війна?
— 24 лютого 2022 року я була в Миколаєві. Було страшно, багато хаосу й нерозуміння, що робити далі. Але дуже швидко з’явилося усвідомлення: якщо ти можеш бути корисним — ти маєш це робити. Не було часу на паніку. Було чітке відчуття відповідальності перед людьми. Саме це внутрішнє рішення й привело мене до роботи у Червоному Хресті в Первомайську.
— Як змінилася ситуація у 2024-2025 роках?
— Допомоги стало значно менше. Донори переорієнтовуються на інші регіони, і це зрозуміло. Але люди, які приїжджають до нас як ВПО, часто цього не розуміють. Кажуть: «Ми там отримували, а тут — ні». Але я не можу дати те, чого в нас немає. Це не залежить від мене.
Попри це, у 2025 році був зроблений дуже великий обсяг роботи. Склади гуманітарної допомоги працюють не лише у Первомайську, а й у громадах, зокрема у Кривоозерській та Врадіївській.
— Можете навести конкретний приклад роботи з родинами ВПО?
— Нещодавно до нас звернулася багатодітна родина з Запоріжжя. Їхня історія, як і в багатьох інших під час війни, дуже важка. Про таке складно говорити, бо кожну історію ми пропускаємо через себе.
Хто і як отримує допомогу: напрямки, категорії, приклади
— Яку гуманітарну допомогу надавали у 2025 році?
— Дуже різну: спальні набори, ковдри, матраци, подушки, ліхтарі, набори посуду на п’ять осіб, базові гігієнічні та транзитні продуктові набори. Для дітей — підгузки, дитячі набори, рюкзаки з канцелярією. Для людей з інвалідністю — ковдри та дорослі підгузки. Для домашніх тварин — корм, переноски, туалети, наповнювачі. Зараз, через холод і відключення електроенергії, питання утеплення є особливо актуальним.
— Хто має право на отримання допомоги?
— Основні категорії — вимушено переміщені особи, люди з інвалідністю (1-3 групи), діти з інвалідністю, багатодітні родини, одинокі батьки та інші незахищені верстви населення. Кожна видача має наказ і чіткі критерії. Ми не можемо видавати допомогу всім підряд.
— Як працює напрямок «Опіка на дому»?
— Це дуже відповідальна й фізично складна робота. У нас лише чотири волонтери, які покривають Первомайськ та Синюхинобрідську громаду. У кожного вже сформований список підопічних, і брати більше ми фізично не можемо, бо не хочемо втратити якість допомоги.
Люди, емоції і команда: щоденна праця у складних умовах
— Як складається комунікація з людьми?
— Щодня до нас приходять люди, іноді десятки, з надією на допомогу. Не всі розуміють, чому підтримки стало менше, ніж раніше. Бувають випадки образ, звинувачень і навіть невдячності. Це морально важко, але ми продовжуємо працювати.
— Як відбувається координація роботи з соціальними службами?
— Ми постійно на зв’язку, обмінюємося інформацією, іноді приймаємо спільні рішення. Коли люди оформлюють довідку ВПО, їх часто одразу направляють до Червоного Хреста.
— Скільки людей сьогодні працює у філії?
— Загалом по району — 48 осіб, і всі вони волонтери. Без зарплат, але з великою відповідальністю та відданістю. Адже волонтер — це людина, яка творить добро, не очікуючи винагороди.
— Яка найбільша проблема зараз?
— Нестача волонтерів, особливо чоловіків. Приїжджає гуманітарна допомога, а розвантажити її просто немає кому.
Погляд у майбутнє: плани на 2026 рік і слова подяки
— Які плани на 2026 рік?
— Плануємо відкриття офіційних представництв у Врадіївській та Кривоозерській громадах, де працюватимуть щонайменше три напрямки діяльності. Наприкінці 2025 року також був реалізований великий інфраструктурний проєкт — встановлення сонячних панелей із гібридними інверторами на трьох локаціях. Усе це за повної підтримки Червоного Хреста, разом із монтажем.
Користуючись нагодою, від імені всієї команди хочу подякувати керівництву Миколаївської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, донорам, партнерам та всім, хто нас підтримує. Від себе особисто — низький уклін кожному волонтеру за серце, віддане справі, за час і сили, які ви жертвуєте заради інших.
— І на завершення: що б ви хотіли побажати людям у 2026 році?
— Міцного здоров’я, терпіння і милосердя одне до одного. Це зараз найважливіше.
