6 листопада, у четвертий день Вінграновський Art Marathon, до Первомайська завітав Максим Трубніков, соліст гурту «Друже музико». У краєзнавчому музеї, який традиційно став основним майданчиком для заходів фестивалю, лунали чумацькі пісні, думи та сучасні авторські композиції під кобзу, колісну ліру та гітару. Музичний вечір вдався, а якщо пропустили — дивіться репортаж та відео на Гард.City.
«Мандрівне музикантство в Україні — це не тільки гра і не тільки спів, а ціла філософія»
Гість із Одеси не тільки заспівав для слухачів автентичні українські та власні пісні, але й протягом вечора розповідав чимало цікавого про історію мандрівного музикантства в Україні, сучасне кобзарство та музичні інструменти.
Свою кобзу пан Максим змайстрував власноруч у 2011 році. Виготовлення інструмента зайняло 9 місяців: «Як дитину народити», — сміється музикант.
Музикант Максим Трубніков
Найкраща деревина для будь-якого музичного інструмента, за переконаннями українських музик, — це громовиця, тобто дерево, в яке вдарила блискавка. «А у мене — бобриця, — дивує слухачів пан Максим та показує кобзу, зроблену з верби, яку повалили бобри. — Верба впала, висохла, взяли з неї шматок дерева для інструмента: не хвилюйтеся, багато ми у бобрів не забрали».
«Спідняк» кобзи, тобто її нижня цільна частина, зроблені саме з тої червоної верби: на тильній частині інструмента видно природний малюнок річних кіл дерева, можна порахувати, скільки років тій «бобриці». «Верхняк, тобто верхня частина інструменту, виготовляється з порізаної смереки.
Струни металеві, тож, щоб їх тримати, потрібна міцна деревина: ось кленові «кобилки», — показує майстер і додає: — Це єдина кобза у світі з буковою накладкою на гриф. Сподобався «піксельний» малюнок деревини бука». Хоча, згадує він, на той час пікселя в ЗСУ ще не було, використовували інший камуфляжний малюнок, «дубочок».
Початок 20 століття: радянська влада нищить кобзарство
На час виготовлення цього інструмента, у 2011-му, було всього до 15 кобз у світі, зазначає музикант, і знову вражає слухачів розповіддю про те, що цей інструмент створений на сто років. 100 років кобза гратиме, а далі інструмент треба акуратно розклеїти, почистити, зібрати і знову грати, ще сто років.
Як інструмент готовий, його потрібно освятити, зазвичай це робилося на Трійцю або Покрову. Тож кобза була освячена у Київському Свято-Михайлівському золотоверхому соборі. «З того часу інструмент зі мною», — каже кобзар і додає, що створенням своєю кобзи відродив кобзарську майстерню, яка існувала в Одесі наприкінці 19 століття.
Кобза: інструмент на сто років
«До речі, про Одесу, — музика дістає з чохла ще один інструмент: колісну ліру, та розповідає історію. — Сто років тому в Одесі, на початку 20-х років 20 сторіччя, в центрі, на вулиці Розкольська, жив лірник, грав на лірі. Він втратив ноги, скоріш за все, або в Першій світовій війні, або в часи перших визвольних змагань 1917-1921 років, бо до остаточного утвердження радянської влади він був. Потім кудись зникає. Куди зник — на жаль, скоріш за все, зрозуміло». Кобзар нагадує про те, як радянщина намагалася знищити все українське, українську культуру, музики та інструментів це стосувалося теж: у 1930-х роках практично всі кобзи були знищені.
Колісна ліра
21 століття: відродження кобзарства в Україні
Нині в Україні відроджують кобзарство. Це можливо, зокрема, завдяки записам і кресленням композитора Миколи Лисенка, який дослідив та описав інструмент, на якому грав останній кобзар пройдешніх часів Остап Вересай (1803-1890).
В України є три кобзарських цехи: Київський, Львівський і Харківський. Кобзарі-реконструктори зазвичай власноруч виготовляють інструменти та співають ті самі давні пісні та думи, котрих колись співали тодішні кобзарі. Зберігаємо автентику, каже пан Максим.
Кобза, бандура, колісна ліра: цікаве про інструменти
Кобзу нерідко плутають з бандурою, проте це різні інструменти. Кобза має 12-14 струн, у бандури їх більше. Пан Максим дав глядачам потримати кобзу: інструмент легенький, важить менше, ніж спочатку здається: всього 1650 грамів.
Про ліру також дізнаємося цікаві факти. Колісна ліра має три струни: дві бокові: «бас» та «підбасок», а третя, середня струна, зветься «співаниця». Інструмент відрізняється тим, що на лірі може грати навіть людина, яка отримала травму чи втратила кінцівку. Ветеран російсько-української війни, лірник Тарас Козуб, майстер із виготовлення рідкісних музичних інструментів, у 2023-му під час боїв на Запорізькому напрямку втратив ліву руку внаслідок атаки російського дрона. Захисник виготовив спеціальний ортез і знов грає на лірі, виступає в шпиталях і школах, допомагаючи побратимам збирати кошти на дрони.
«Кобзарі лірники співали думи, — розповідає Максим Трубніков, — ця стилістика притаманна саме українцям. Також вони виконували псалми. Співали не тільки про героїчне, а нагадували людям Бога любити і як ставитися один до одного».
Врешті музикант дістає третій інструмент: сучасну акустичну гітару космічного вигляду та анонсує виконання власної композиції, написаної у 2010 році.
Гітара
Це пісня гурту «Друже музико», яку співали разом триста тисяч людей на Майдані у грудні 2013 року. Нині тут, у Первомайському музеї, усі хто зібрався, дружно підхоплюють приспів: «Будь з нами, будь українцем».
@thegardcity_ua Кобза, колісна ліра й гітара соліста «Друже музико» лунали на музичному вечорі фесту Вінграновського. До Первомайська завітав Максим Трубніков. #первомайськ #ГардCity #місто_над_бугом #Вінграновський #фестиваль ♬ оригінальний аудіозапис – TheGardcity_ua - TheGardcity_ua
На завершення вечора усі разом заспівали гімн України.
