48 родин із Первомайщини об’єдналися, щоб нагадати громаді: війна не закінчилася, доки їхні близькі — у полоні або зниклі безвісти. Їхні обличчя тепер зустрічають кожного, хто в’їжджає в центр міста з боку мостів.
Символ підтримки та нагадування
У неділю, 2 листопада, поблизу великого борда на мостах, як їхати до вулиці Грушевського, зібралися рідні полонених і зниклих безвісти. На цьому борді — портрети їхніх близьких. Історії, що стоять за кожною світлиною, — це біль, тривале очікування й надія.
«Ми хочемо, щоб про них пам’ятали. Щоб влада не мовчала. Щоб суспільство знало: війна — в кожному домі, де чекають звістки», — кажуть учасники.
Ініціатива створити борд виникла серед самих родин. Місце обрали невипадково: саме тут — активний трафік, і більшість, хто в’їжджає до міста, побачить цей знак пам’яті.
Традиція підтримки: «Полон вбиває. Не мовчи!»
Акція, що відбулася 2 листопада, стала частиною серії регулярних зустрічей. У Первомайській громаді вже стало традицією кожні два тижні проводити акції та автопробіги під гаслом «Полон вбиває. Не мовчи!».
Такі заходи — простір для взаємної підтримки: тут збираються ті, хто розуміє одне одного без слів, діляться новинами, шукають відповіді й тримаються разом.
Гард.City вже розповідав історії родин, чиї близькі перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. На сайті ви можете знайти серію публікацій про ці зустрічі, особисті долі та силу, яка допомагає людям триматися навіть у найтемніші часи. Ми й надалі залишаємося поруч і не мовчимо разом із вами.
