Проблема безбар'єрності в українських містах стала ще гострішою через війну. Через російську агресію збільшується кількість людей з інвалідністю: військових та цивільних. А чи стає більше доступності у міському просторі? Журналістки дослідили, як із безбар'єрністю у Первомайську на Миколаївщині та в Городку на Хмельниччині. Читайте і дивіться відеосюжет на Гард.City.
Наскільки є доступним міський простір у Городку та Первомайську
Журналістки Гард.City та Городоцького ТРПЦ поспілкувалися з посадовцями, медиком, фахівцем з містобудування та людьми, які пересуваються на кріслі колісному, щоб з'ясувати: наскільки доступними є наші міста.
Первомайська громада: у центрі є безбар'єрний маршрут
У Первомайській громаді 5 109 осіб з інвалідністю, з них 119 — пересуваються на кріслах колісних, 140 ветеранів з інвалідністю внаслідок війни.
Ольга Поліщук, очільниця управління соціального захисту населення, розповідає, що у центрі нашого міста облаштований безбар'єрний маршрут, на якому розташовані важливі об'єкти. Це —поліклініка, аптеки, центр соціального захисту, ЦНАП, пошта, магазини тощо. У місті розуміють важливість забезпечення доступності закладів для людей, адже осіб з інвалідністю понад п'ять тисяч.
У Первомайськ облаштований безбар'єрний маршрут
Проблеми Первомайська: пандуси, бордюри, маршрутки
Та це тільки перший крок. Ще є багато над чим працювати, адже у місті чимало об'єктів не облаштовані або облаштовані не за нормами. Зокрема, захисник України Віктор Богачов, котрий отримав важке поранення в Олешках у перші дні повномасштабного вторгнення і тепер пересувається на кріслі колісному, звертає увагу на невідповідність правилам багатьох пандусів у місті. Так, на пандусі біля відділення №10 Укрпошти на «Фрегаті» візок ледь не перевернувся під час спроби заїхати самостійно. Усе тому, що тут, і не лише тут, не дотримані норми щодо кута нахилу пандуса, він занадто крутий, а також має слизьку поверхню з кахлів.
Пандус, Укрпошта, «Фрегат»
Пандуси: якими вони не мають бути і якими мають
«Гоняться за красою, — каже Віктор, — і роблять пандуси з кахлевих плиток, а вона перший ворог для нас». Він закликає власників закладів не робити цього, бо така плитка у непогоду стає небезпечною навіть для тих, хто може пересуватися на своїх двох. Оптимальний варіант — пандуси з металевої решітки.
Ігор Яблонський, головний спеціаліст відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Городоцької міськради, зазначає, що кут нахилу пандуса не має перевищувати 8 градусів, якщо 1 до 12 метрів співвідношення. Якщо більше, має бути півтораметровий майданчик для розвороту, відповідні бильця та ширина 1,2 метра, щоб візок міг проїхати.
Бордюри та пішохідні переходи заважають вільно пересуватися містом
Також великою проблемою у Первомайську, за словами Віктора Богачова, є високі бордюри, які заважають самостійно пересуватися. Навіть там, де на «Фрегаті» пішохідні переходи, не облаштовані з'їзди з тротуарів на проїжджу частину.
Загалом, у мікрорайоні «Фрегат», де живе Віктор, більшість магазинів доступні, каже захисник. Є аптека, де пандус облаштований за всіма нормами, в амбулаторію до сімейного лікаря на третій поверх теж можна потрапити, оскільки є пандус і ліфт з дверима достатньої ширини. А от у центральній поліклініці ліфт занадто вузький для візка, тож доводилося викликати лікарів на перший поверх.
Спеціалізовані маршрутки ходять не за розкладом
До того ж, в інші райони міста, приміром, в центр або на Цукровий, вкрай складно добратися, адже низькопідлогових маршруток, які пристосовані для людей з інвалідністю, у місті мало, і ходять вони щоразу у різний час. Щоб добратися до реабілітаційного центру, згадує Віктор, доводилося виходити на півтори години раніше і чекати: чи буде відповідна маршрутка. А якщо її у цей день не було, то добиратися на таксі.
Городоцька громада: є зрушення, але повільні
У Городоцькій громаді 4 986 людей з інвалідністю, з них 174 пересуваються на кріслах колісних, а 17 — ветерани війни із 650 ветеранів, які повернулися у громаду. Дмитро Варшавський, заступник міського голови Городка, каже, що і до війни, і після початку повномасштабного вторгнення під час реалізації проєктів із благоустрою враховують потреби щодо безбар'єрності: зокрема, облаштовують пішохідні переходи.
Сергій Рогаль, медичний брат відділення «Віра в життя», вже 20 років пересувається на візку. Загалом, за його словами, щодо ситуації із безбар'єрністю у місті є покращення, але вони повільні: є об'єкти, куди хотілося б потрапити, проте вони наразі недоступні.
Міський простір має бути вільним та зручним для всіх
Безбар'єрність — це не тільки про людей на кріслі колісному, а також і про усіх, кому різноманітні перешкоди довкола, котрих багато хто просто не помічає, стають серйозною проблемою. Це і літні люди, і вагітні жінки, і батьки з маленькими дітьми на візочках, і діти до семи років, і люди, які мають тимчасові складнощі з пересуванням.
Під час відновлення та реорганізації в українських містах, а також під час створення нових об'єктів маємо враховувати потреби усіх жителів міста, щоби доступність стала реальністю.
Нагадаємо, торік Гард.City створив рейтинг доступності закладів у всіх районах Первомайська.
