Нещодавно, у травні, у Південноукраїнську на Миколаївщині з'явився мурал із квіткою, який створили митці з Франківщини. А у самому Франківську є вже десятки стінописів їхньої команди. Про мурали Івано-Франківська, їхню історію та символіку, а також мости між людьми і містами читайте на Гард.City.
Передісторія від авторки
Авторка статті потрапила до Південноукраїнська на День міста якраз, коли митці завершували створення стінопису: на стіні багатоповерхівки розквітла вишиванка із яскравими хризантемами. Пригадую, як дивилася знизу, як муралісти працюють у підвісній люльці, й було трошки ніяково, але водночас і цікаво погукати їх. Врешті зважилася, і файно, бо ця зустріч виявилася знаковою. Вона принесла не тільки нові знайомства і цікаве інтерв'ю, але й мала захопливе продовження. Саме такі зустрічі й налагоджують мости між людьми та містами, про які на відкритті стінопису говорила пані Інна Базюк, котра брала участь у втіленні проєкту разом із Олексієм Постульгою. А ескіз муралу створив митець Олесь Базюк, засновник експериментального художнього об’єднання «ЕХО».
Мурал у Південноукраїнську створили Олексій Постульга та Інна Базюк за ескізом Олеся Базюка
За кілька тижнів після цієї історії авторка статті опинилася у справах в Івано-Франківську. І відчула себе, як удома, у цьому файному Місті завдяки пані Інні, котра не просто запросила на каву зі смаколиками, а ще й познайомила з багатьма цікавими людьми, а також знайшла у своєму щільному графіку (бо, окрім творчості, займається волонтерством) кілька годин, щоб показати гості з Миколаївщини цікаві локації Франківська, зокрема — місцеві стінописи, яких тут дуже багато. Тож якщо вам цікаво також подивитися, дізнатися, який найперший, а котрий найбільший, та що вони символізують, — вирушаймо на екскурсію з нами.
Півонія. Мурал в Івано-Франкіську
Волошка: сині пелюстки чистоти та вірності
Переважна більшість стінописів, які побачила під час цієї захопливої екскурсії, створені паном Олесем Базюком та його командою. А перший із них трапився випадково, дорогою до вокзалу: йду вулицею і бачу на торці будинку величезну волошку. Сині пелюстки, вишивані візерунки та голка, наче творення вишиваного узору ще триває. «А десь я вже подібне бачила!» — майнула думка. І так, цей стінопис у впізнаному стилі був першим з квіткової серії, яку створює Олесь Базюк і його колеги.
Другий квітковий мурал — це півонія у Франківську, а третій — вже знайомі нам хризантеми на Миколаївщині. Отак пролягають квіткові мистецькі мости між містами та регіонами, і це круто.
Волошково-сині мотиви часто використовують також у створенні ґерданів, прикрас із бісеру.
Півонія: краса, добробут і весна
«Це — найбільший мурал Івано-Франківська. Другий після волошки, і це — півонія, — розповідає Інна Базюк. — Малювалося минулого літа, у саму спеку, в липень. Малював Олесь, дівчата допомагали, ціла команда була зібрана, бо це треба було зробити швидко».
Цей стінопис створений торік, у 2024-му. Півонію на Сході звуть трояндою без шипів, а в Україні — панською квіткою. Ця пишна запашна квітка в українській вишивці символізує весну, красу та добробут, а поєднання півоній з мальвами — ще й віру та надію. «Хочемо мальви десь намалювати», — ділиться Інна, і ми їдемо далі.
Півонія — найбільший мурал Івано-Франківська.
По дорозі моя співрозмовниця розповідає, як митці створювали серію муралів у Бурштині: мали розписати 16 фасадів стінописами із рідкісними птахами, комахами і рослинами Бурштинського краю. «Це така краса, ці червонокнижні птахи, — згадує Інна. — Ми вивчали їх, адже ми не просто малюємо: треба проникнутися цим, тим регіоном». Тож тоді, у 2021-му, митці вивчали природний світ Опілля, проте встигли розписати тільки три фасади, а ще 13 ескізів чекають на втілення у майбутньому.
«Погляд»: взаєморозуміння й довіра
Зі стіни одного з франківських ліцеїв дивляться портрети дітей. Ці портрети намальовані самими ліцеїстами, а тоді перенесені на стіну паном Олесем та його командою. Це один із муралів, створених у межах співпраці UNFPA та ГО «Інноваційні соціальні рішення». На таблиці зазначено: частиною композиції стінопису є автопортрети підлітків — це звернення до всіх перехожих: «Влови мій погляд». Суть муралу — у взаєморозумінні й довірі через погляд. Створений він позаторік, у 2023-му.
Мурал «Погляд»
«Проєкт реалізовувався у трьох школах Івано-Франківська, — розповідає Інна. — Були відібрані лідери шкіл: із різних класів, різних паралелей, і ми їм дали завдання зобразити себе, намалювати свої портрети, як вони це бачать. На цій школі — дитячі малюнки її учнів, перенесені на стіну. Це дуже цікавий був проєкт, дуже масштабний».
«Хованки»: про що говорять очі дітей
Це другий з муралів, втілених у межах проєкту за участі шкіл міста.
«Тут теж діти малювали свої портрети, але із цих малюнків дітей на стінописі зображені тільки очі», — звертає увагу мій екскурсовод.
Мурал «Хованки»
Що символізує мурал, читаємо в описі: «Завжди легше заховати, ніж виявити проблематику. Тут мова про табу: говорити про насильство, запитувати, цікавитися: що сховане за руками: усмішка чи сум?»
«Поговори зі мною»: про важливість спілкування
Це третій мурал на одній зі шкіл, для створення якого використані дитячі малюнки. Він має назву «Поговори зі мною».
Мурал «Поговори зі мною»
«Це — про те, що треба з дитиною спілкуватися, — наголошує Інна. — Через спілкування ми можемо домовитися, знайти якусь спільну істину, порозуміння. Треба спілкуватися»
«Хлопчик з кульбабкою»: один з перших муралів Івано-Франківська
«Це один з перших гіперреалістичних муралів, — продовжує розповідь Інна. — Колись всі казали «будинок з муралом». Тепер багато будинків з муралами, але це один із найперших. Це реальна дитина, яка вже, певно, зараз стала дорослим хлопчиком, його звати Мілан. Замовив мурал забудовник, тоді будинок був на стадії продажу квартир, люди тут ще не жили. Малював цей стінопис Олесь Базюк».
Живий «Портрет Міста» на вулиці Бандери
На будівлі Центральної дитячої бібліотеки на вулиці Бандери у 2019-му з'явився незвичайний мурал, що складається із 24 смужок-фрагментів фото. За допомогою технології доповненої реальності ці портрети оживають. На жаль, наразі програма, за допомогою якою можна оживити фотографії, тимчасово недоступна у плеймаркеті.
«Портрет Міста» на стіні книгозбірні
«У 2019 році управління молоді й спорту запропонувало зробити щось пам'ятне для міста, і виникла ідея інтерактивного муралу, — розповідає Інна. — Ми запропонували людям надати свої портрети, і люди відгукнулися».
Автором цього стінопису є Олесь Базюк.
Будинок-«коробка»: мінімалістичний меседж про те, що свій дім треба любити
«Один із найновіших, що ми робили: бачите, 30.10.2024 року, навіть дата зображена, коли він намальований. Цей мурал символізує те, що кожен будинок — це «коробка», де відбуваються життєві історії. Символи, зображені тут, означають, що будинок треба любити, оберігати. Як-от лейби, що навішують на коробки: «не кантувати», а берегти, любити. Он там є ключик від дому. Такі «лейби» на чисто білому, акуратному будинку — меседж людям: бережіть те, що ваше», — усміхається мисткиня.
Свій дім потрібно берегти і любити
На цьому наша подорож завершується, проте це — тільки початок, завіряє пані Інна.
Це тільки початок мистецької подорожі: ще є багато цікавих стінописів
На двох багатоповерхівках команда пана Олеся намалювала барвистих пташок, малюнки замовив забудовник. Митець не брав участі у створенні цих стінописів, оскільки надає перевагу малюванню за власними ескізами.
Також бачили й стінописи інших мистецьких команд. Дорогою на стіні будинку помічаю ось такий симпатичний стінопис.
Стінопис у Франківську
Автором стінопису на фото нижче, із кіткою та пташкою, є Віталій Грех — ґрафіті-художник, резидент художньої майстерні на франківському Промприладі.
Мурал Віталія Греха
Мурал, присвячений українському композитору Володимиру Івасюку, розташований на однойменній вулиці. Стінопис створили у 2022 році менш, ніж за місяць, вже під час повномасштабного вторгнення. Автори — Ірина Ковалевська та Олег Замора — хотіли показати у той непевний час, що Місто продовжує жити, зробити щось гарне для франківців, подарувати людям позитивні емоції. А також нагадати про те, що варто цінувати своє, українське.
Мурал, присвячений Володимиру Івасюку
А нещодавно, на початку травня 2025 року, колекція Івано-Франківська поповнилася муралом у середмісті, що створений за ескізом Андрія Балбека, військовослужбовця 13 бригади Нацгвардії України «Хартія».
Під час відкриття на День міста свої автографи на стіні будинку залишили Сергій Жадан та командири «Хартії» на позивні Корнет і Кайзер: якщо гарно придивитися, ці написи можна помітити у центральній частині муралу.
Нагадаємо: у 2023-му до Первомайська приїздили волонтери з Тайваню, які, зокрема, мали намір створити у місті перший мурал. Проте ця ідея так і не була втілена. Чому, розповідає Катерина Музлова, засновниця благодійного фонду «Серце в дії», котра співпрацює із тайванськими волонтерами: «На жаль, місцева влада не змогла надати нам площу, яка задовольняла донорів. У серпні 2024-го ми вже визначились з локацією в районі Фрегат. Невеличка локація в людному місці, яка задовольняє і місто, і донорів, вже залишались деякі формальності та приблизно 1 тиждень, щоб почати роботи, і раптово міська влада повідомила, що ми не можемо використовувати це місце, і запропонували альтернативою стіну будинку, який значно більший і, відповідно, потребує більшого фінансування. В результаті донор відмовився і вирішив допомагати іншому місту в прифронтовому регіоні».
Сподіваємося, що настане час, коли в Місті над Бугом з'являться файні стінописи, які стануть його окрасою.
