Днями журналістці пощастило відвідати виставку картин художника з Кропивницького Ростислава Климишина. Автор робіт — давній і добрий друг болгарської організації «Молодь Болгарії в Україні» "Другари"». Виставка проходила в музеї мистецтв та була приурочена до дня народження художника. Подробиці далі.
Передмова від авторки
Фото: Наталія Клименко
У житті, кажуть, як на довгій ниві. Ніколи не знаєш, що воно може підготувати, які зустрічі підкинути, на які шляхи вивести. З Ростиславом ми познайомилися в Болгарії, на навчання куди нас із собою загітував голова болгарської організації «Нашитє хора» Сергій Осадчий. Це був 2012 рік. Тоді ми всі дружною компанією підіймалися на гору Вітуша, милувалися гірським водоспадом, долали кілометри гірських стежин та мали можливість наживо спостерігати за роботою Ростислава. Він просто там робив замальовки та ескізи. Сьогодні ми продовжуємо співпрацю й час від часу відвідуємо творчі заходи один одного. В березні 2025 року і Сергій Осадчий, і Ростислав Климишин відвідали наш захід, присвячений приходу весни. Цього разу мені вдалося побувати на персональній виставці Ростислава. Зустрілися ми, звісно, і з Сергієм, де обмінялися інформацією та дещо окреслили на майбутнє. Але головним приводом стала художня виставка в одному із творчих просторів кропивничан — у Музеї мистецтв. До речі, Ростислав подарував музею картину, на якій зображений сам музей.
Ростислав Климишин. «Творче сходження від Інгулу до Говерли»
Перше, про що запитую у Ростислава: коли розпочав свою творчість.
— Загалом захопився малюванням ще в дитинстві, а серйозно почав займатися уже після армії. Я був найстаршим учнем у студії і мені дуже пощастило з викладачем, — пригадує художник.
За освітою Ростислав — будівельник, але творчість його супроводжує усе життя. Персональні виставки художник організовує час від часу. Цього разу виставка має назву «Творче сходження від Інгулу до Говерли». На запитання, чому така назва, дає дуже просту відповідь. На виставці зібрані роботи, написані з українських пейзажів від Інгулу до Говерли.
— Дуже люблю природу, — ділиться Ростислав, — і це мене надихає на творчість. Більшість полотен, представлених на виставці, — наша рідна Україна. Вона прекрасна. Це квітучі поля, безкраї степи, барвисті луки, зелені величні ліси та прозорі річки. Всього тут зібрано 54 картини. Є тут природа Польщі та Болгарії. А ось картина, де я підіймаюся на Говерлу. Це було у 2021 році, якраз після операції.
Ростилав втратив правицю, але це його не зломило. Він продовжує активно працювати: писати картини та керує клубом «Ниточка», де навчає дітей творчості.
— Звісно, — зізнається він, — часу трішки більше потрібно для роботи, бо ж не дуже зручно однією рукою працювати. Але нічого, вправляюся.
Художник працює в напрямку реалістичного мистецтва, в жанрах пейзажу, портрету та натюрморту в техніці олійного живопису, а його твори зберігаються в приватних колекціях України, Польщі та Болгарії. Під час війни художник став і волонтером. Підтримує наших бійців та збирає кошти під їхні потреби.
А ще Ростислав обдарований співочим талантом. Переважно співає українських пісень. Любов до пісні увібрав, як то кажуть, з молоком матері. Сам родом зі співочого Тернопільського краю. Про професійний спів ніколи не замислювався, натомість завжди з охотою бере участь у концертних програмах. До речі, співав він і цього разу. Пісня «Кохана», яка прозвучала у його виконанні, не залишила байдужим нікого. До речі, всі ці роки поруч із Ростиславом його дружина Олена, яка у всьому підтримує і є його вірною супутницею по життю.
